Created with Sketch.

З глибин північного сходу несе тухлими яйцями

25.11.2022, 15:27

Як можна не почути смороду сірководню від «глибинного мулу», піднятого з мокшанського дна нащадками достоєвських, пушкіних і толстих?

Найперше: вітаємо шановне полтавське панство з виходом із блекауту! Країна воює, стоїть, працює. Продовжимо, зокрема, й дискусії.

Сусідні несисліберальні голови різного ступеня ворожості до «хохлів-фашистів», нейтралітету до «Червоної рути» і приязні до сала з прорістю (від «бутербродного» імперця Навального і добровільної іноагенткині Пугачової до вже практично українського націоналіста Невзорова) дивом зберегли здатність мовлення, хоча вилитим на них лайном з руських пропагандистських помийниць їхні писки мало заліпити навіки.

Сьогодні несистемність рашистського лібералізму зводиться до відвертого відбілювання глибинних мас, які подаються винятково постраждалими від параної щурячого недофюрерка. В усьому винен «сірий кадебістський виблядок»  ̶  наполягають  запоребрикові блогери навперейми з європейським корисним ідіотизмом.

Ділимося власною методикою виходу на ту чи іншу опінію. Вона банальна, як шкільний твір «Мої літні канікули».

Спершу читаємо про предмет експертизи усе доступне написане і слухаємо наговорене розумнішими. За ними, затиснувши носа, знайомимося з накиданим на вентилятор. І, зрештою, якщо зблисне щось своє, пропонуємо опінію на розсуд шановному панству однодумців та рознесення в пух і прах опонентами. Елементарно.

Навряд чи міг би спростувати схему і неперевершений логік Ватсон.

А от після прочитання безжальних інвектив декого з несислібів на адресу кремлівського маніяка складається враження, що рашистські колеги гребують елементарною методикою аналітики – фантазуй лише на підставі вже нафантазованого!

Як можна не почути смороду сірководню від «глибинного мулу», піднятого з мокшанського дна нащадками достоєвських, пушкіних і толстих?! Виспівуючи хвалебні оди звірячому наброду?                                   

Тут так – або фахова недбалість, або набагато гірше.

Куди подіти оцю статистику – станом на 275-у добу повномасштабного вторгнення орди в Україну 75 відсотків насельців «я такой страни не знаю» підтримують війну і винищення українців як нації?

І це ж яких сил потребувало – отак довго приховувати патологічну ненависть до сусіда, ба – «брата»?!

Побіжно зауважимо, що вірити авторові статистичних підрахунків, представнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пану Вадиму Скібіцькому ми остерігаємося з огляду на його скомпрометоване ГУР – скільки «ось-ось переломів» воно вже напрогнозувало? А профуканий відхід сволоти з правого берега? Коли можна було суттєво скоротити чисельність «елітарного вагнера» укупі з вівчарами-дон? А повальне зрадництво херсонських есбістів? А диво-дивнеє єфрейтор Баканов? Та це ще зачекає до моменту «на часі».

А ось навскидку декілька підстав для нашого безальтернативного висновку: біда світу – не схиблений щур у бункері, а нелюдь від москви до самих до окраїн. Цитуємо (виділене – нами):
Грани.ру: Після масових відеоскарг мобілізованих мережу заповнили звернення їхніх дружин, які вимагають комфортніших умов і кращої координації дій для вбивства українців: «… Вместо того, чтобы держать под контролем уже освобожденные территории, их отправляют участвовать в боевых действиях…».

Твіт «Популярная политика»: «Согласится ли Запад после войны провести план Маршалла не только для Украины, но и для России? Он нужен, чтобы не было вновь этого чувства несправедливости, а чтобы было чувство благодарности и желание вновь налаживать отношения».

Колишній російський сенатор від Бурятії, академік РАН Арнольд Тулохонов: «Ми, сибіряки, звикли жити без особливого достатку... Мій учитель академік В.А. Коптюг у важкі 90-ті роки говорив, що росіяни при необхідності можуть купити мішок картоплі та цукру, заготовити дрова, самі відремонтувати будь-який прилад і жити далі. Зовсім інші потреби у наших супротивників, які не можуть жити без туалетного паперу, хамона, камамбера. Тепер ваша черга жити при свічках і палити багаття». 

Відеоролик в Телеграмі з реальним спічем матері загиблого в Україні окупанта коментувати немає потреби – просто перегляньте. Побережіться, смердить сірководнем.

Народився у селі на Сумській Слобожанщині, наразі – полтавець, вчитель історії і тоді ще суспільствознавства, профспілковий чиновник, активіст і фрондер інформаційного простору, пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Читайте також
На Курщині, імовірно, ліквідовано російського генерала, - ЗМІ
Війна
Гебіст Патрушев став новим господарем російської Арктики
Політика
Естонська митниця взялася за порушників санкцій
Світ
На Курській АЕС поставили на охорону жінок
Війна
На росії помер брат радника голови офісу президента Володимир Подоляк
Війна
Новий міністр війни РФ Бєлоусов готується до ротації 300 тисяч окупантів
Війна