Кілерка, яка не влучила: постановка тижня.
2 травня 2025 року, 10:00.
За чергову війну по телевізору.
За так званий замах на життя волонтера С. Стерненка.
Всі шпальти ЗМІ були переповнені саме цією новиною.
Коли владні ресурси кидають нам щось подібне, у мене одразу виникає питання: від чого нас відволікають? Яку подію намагаються «покласти під сукно»?
Думаю, всім притомним людям це зрозуміло. Бо, по факту, ми нічого не досягли.
Війна, як тривала, так і триває своєю кривавою дорогою — щодня смерть косить наших людей як на фронті, так і в тилу.
До того ж, американська адміністрація взяла чергові 100 днів на вирішення питання «миру».
Тому нам і підкинули цю пародію на замах.
Я вчора писав у коментарях. Що можу додати?
Це просто посміховисько.
І це не дивно, бо жоден із них ніколи не служив в армії й не має уявлення про ті дрібниці, на які треба звертати увагу, щоб хоч якось наблизитися до реальності.
Щодо самого «кілера», якого, начебто, найняла Росія... Так, Росія заслуговує на зневагу — вони вбивці. Але не варто з них робити круглих дурнів, ніби вони не здатні підібрати професіонала. Таких у них — безліч.
Оцінка сценаристам — «кіл»!
І якась дурня зі зброєю: пістолет Макарова... Є ж сучасніші зразки!
Я чудово знаю цей ПМ, бо в мої часи в армії це була особиста табельна зброя.
Я мав його і багато з нього стріляв на планових стрільбах.
ПМ не відзначався точністю, а для нас, авіаторів, це була зброя особистого захисту: якщо тебе збили над ворожою територією, то мусив, по можливості, покласти ворогів, що прийшли за тобою... А останній патрон — для себе.
Обойма мала 8 патронів, плюс запасна — отже, всього 16.
Я не був Ворошиловським стрільцем, але завжди стріляв на відмінно: з трьох серій мав 27–28 влучань із 30.
Мішень стояла на 25 метрах.
Тому я знаю про цю зброю все.
Щодо самого «замаху».
Відстань від стрільця до джипа — 7–8 метрів.
До мішені — 3,5–4 метри.
До охоронця — 2 метри.
Професійний стрілець за кілька секунд поклав би всіх трьох — і водія також, бо свідки не потрібні. До того ж, вистрілив би в бак, аби спалити авто.
ПМ має характерну віддачу — при пострілі його «підкидає» вгору.
Я цієї віддачі не побачив.
То що це був за постріл? З іграшкового пістолета? Чи муляжу?
Зйомки велися «з рук», зображення — розмите, тоді як стаціонарна камера дає чітке відео.
Я можу перелічувати ці нісенітниці до безкінечності, але шкода і мого, і вашого часу — воно того не варте.
Щодо самого «потерпілого».
Притула пише, що саме на ньому тримається все постачання FPV-дронів для ЗСУ.
Дивно якось. Людина без профільної освіти, просто громадський активіст, і — створив цілу систему постачання? Самородок? І все.
Говорю зі знанням справи, бо сам у ВПС очолював логістику (МТЗ) цілих авіаційних об'єднань.
Пройшов усі щаблі, плюс маю профільну академічну освіту. Тому дещо знаю.
Якщо цей «потерпілий» такий талановитий — нехай очолить МОУ замість Умерова. Навіщо розмінюватися на дрібниці?
«Великому» кораблю — «велике» плавання, чи не так?
Підсумовуючи: вийшов дешевий ролик про так званий замах для широкого загалу, бо в нас тих, хто вірить у таке, хоч греблю гати.
Саме на них і розраховане це неподобство.
Отож, десь так, якщо коротко.
Бо ані часу немає, ані бажання копирсатися в черговому владному лайні.
Йде цілеспрямована підготовка до керованих виборів, а, швидше за все, до плебісциту.
І країна має знати своїх «героїв».
На цьому — все на сьогодні.
Часу замало, а справ — багато.
Воюємо далі на всіх фронтах.
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА ЗСУ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Автор: Володимир Запорізький - генеральний директор ТОВ ВКФ "Альтернатива"