В Україні стрімко зростають ціни на ліки. Слід посилювати програми державної підтримки для малозабезпечених верств, передовсім пенсіонерів.
Натомість усі ми бачимо так званий список «великої фарми». Відтак ефективність таких програм залежить напряму від здатності визначити соціальний набір ліків.
Як це зробити правильно? Міністерство охорони здоров'я пішло шляхом врахування лобізму: список ТОП-100 ліків, ціни на які мають знизитися найближчим часом на 30% (від 1 березня 2025 року), склали навіть не чиновники, а виробники.
Звісно, що ось ці останні заклали у цей список «свій інтерес». Враховуючи, кому належить «велика фарма» в Україні — це лобізм лише декількох груп кінцевих бенефіціарів; та й не їхня це справа.
Вирішувати, які препарати є життєво важливими мають лікарі з урахуванням інтересів пацієнтів, тоді стане зрозуміло ціни на які препарати мають бути знижені. Здається, що виробники за допомогою лобізму просто сформували найбільш вигідний для себе «список».
Скажімо, у цьому списку знайшлося місце для дев'яти видів аскорбінки та препаратів «ефекту плацебо», які «лікують» лише дуже здорових людей. Натомість жодного життєво важливого препарату для хронічно хворих людей у списку немає.
Чому знижки надаються не на препарати, які реально потрібні людям? Наприклад, у списку є такі препарати, як «Новірин» — противірусний засіб, дієвість якого досить умовна.
А що робити людям з хронічними захворюваннями — діабетом, серцево-судинними недугами, хворобами печінки та іншими серйозними діагнозами? Їхніх препаратів у списку немає!
Виглядає так, що цей список створено лише з метою відрапортувати «на верх» про «зниження цін на ліки», про необхідність якого казав нещодавно Володимир Зеленський. Отож, МОЗ у цій ситуації просто самоусунувся, віддавши функцію визначення напрямків соціальної підтримки «руці ринку», тобто виробникам.
Але чи не повинні саме лікарі разом із споживачами та МОЗ визначати, які ліки є критично важливими для пацієнтів і на які препарати запровадити відповідні знижки? Тим більше, що такі механізми визначення у вигляді незалежного опитування лікарів та пацієнтів, досить легко провести.