Контракт щодо випуску бойових машин піхоти Lynx ще не підписано, а саме будівництво підприємства потребує нового місця розташування.
Про це стало відомо з інтерв’ю генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера німецькій спілці резервістів Reservistenverband. Паппергер пояснив, що українська сторона захотіла змінити локацію для майбутнього заводу.
Через це старт будівництва відкладається, хоча компанія планує завершити процес протягом року після вибору місця.
«На жаль, будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні затримується. Завод мав уже запрацювати», — зазначив він.
Гендиректор також розповів, що Rheinmetall готова розширювати кооперацію з Україною в інших напрямках. Зокрема німці пропонують організувати випуск броньованих машин Fuchs, Lynx і Panther на українських потужностях. За словами Паппергера, компанія вже завершує складання перших п’яти Lynx у Німеччині, які найближчим часом передадуть Україні.
При цьому він уточнив, що повноцінне виробництво в Україні має сенс лише за умови випуску щонайменше 200–300 машин.
Саме тому підписання контракту поки відкладається — для проєкту потрібне значне фінансування.
За словами Паппергера, досвід запуску аналогічних підприємств у Німеччині показав: за сприятливих умов виробництво можна налагодити менш ніж за рік.
Водночас концерн очікує, що всі погодження буде завершено найближчим часом і процес набере темпів.
Він підкреслив, що Rheinmetall бачить стратегічну цінність у виробництві зброї безпосередньо на території України — ближче до фронту, де техніка потрібна найбільше.
Паппергер зауважив, що безпілотники важливі, але не всесильні:
«Багато хто каже, що самі лише дрони можуть виграти сучасні війни. Але безпілотники не революціонізують війну — вони є одним із багатьох ефекторів. Не незначним, але й не таким, що замінює інші». Він наголосив, що дрони доповнюють інші засоби, але не змінюють суть бою.
Керівник також висловив сумнів щодо можливості масового виробництва простих бойових БПЛА в мільйонних обсягах:
«Це найпростіші системи, розроблені для воєнного використання, які українські домогосподарки можуть збирати й друкувати вдома на 3D-принтерах. Це не те, що знадобиться арміям НАТО. Йдеться про технологічно складніші системи — багато виробників можуть будувати літаки, але їм бракує досвіду, коли справа доходить до боєголовок», — сказав він, додаючи, що бачив ці проблеми на власні очі в Україні.
Водночас Паппергер наголосив на позиції Rheinmetall як одного з провідних гравців у сфері військових дронів. Концерн відкрив виробничий майданчик бойових безпілотників на Сардинії і, за його словами, очікує цього року близько €130 млн доходу від дронів з потенціалом до €1 млрд на рік. Це свідчить про серйозні інвестиції в напрямок, хоча масштаби та складність систем залишаються ключовими факторами.
Паппергер розповів про партнерські ініціативи, які переводять Rheinmetall із виробника гарматних стволів у диверсифікований оборонний холдинг. Компанія вже наступного року планує побудувати перші супутники разом із фінською ICEYE, а також бере участь у тендері на невелику супутникову мережу для Збройних сил Німеччини вартістю €2 млрд — Rheinmetall сподівається отримати цей контракт.
«По суті, ми робимо це як Ілон Маск зі Starlink, тільки починаємо з 40 супутників», — пояснив директор.
Крім того, він зазначив, що в спільному підприємстві з Lockheed Martin планується налагодити виробництво ракети ATACMS у Німеччині за специфікаціями США. Це ще один приклад того, як концерн розширює портфель — від наземної зброї до космічних і ракетних технологій, прагнучи запропонувати комплексні рішення для оборонних відомств.