Вони нібито можуть відбутися вже в липні 2025 року.
Зеленський, Трамп і путін, можливо, змінили свою позицію щодо виборів в Україні.
Про це повідомляє The Economist.
Тривають приготування до президентських виборів, хоча багато хто сумнівається, що їх можна провести під час війни
Прем’єра нової постановки «Макбета» 28 лютого в Київському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка спочатку була затьмарена дипломатичним скандалом, що розгортався того ж дня між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у Білому домі. Відтоді ця вистава стала предметом обговорень серед київської еліти. Режисер Іван Уривський каже, що вирішив поставити цю трагедію, відчувши зміну настроїв у країні після обрання Трампа чотири місяці тому. Спочатку він хотів поставити комедію «Сон літньої ночі», але зізнається: «Не можна робити театр, не думаючи про політику, війну чи людей, які дивляться виставу». Глядачі проводять паралелі між шекспірівськими персонажами та сучасними подіями. Для одних Макбет нагадує кривавого диктатора в Москві. Для інших історія про амбіції, владу і зраду здається ближчою до реальності в Україні.
У Києві точаться гострі суперечки навколо Зеленського.
Протягом кількох місяців Зеленський зазнавав інтенсивного тиску з-за кордону: від путіна, який поставив під сумнів його легітимність, не маючи жодного морального права на це, і від Дональда Трампа, який повторював тези Кремля. Обидва, схоже, були роздратовані впертістю Зеленського.
Два місяці тому здавалося, що Зеленський категорично проти проведення виборів. Але ганебне ставлення Трампа до нього в перший тиждень березня зміцнило його рейтинги, що підтверджує опитування, замовлене The Economist, і, схоже, змінило його розрахунки. Нині тривають серйозні приготування до другого президентського терміну Зеленського – і досить швидко.
За словами джерел в уряді, минулого тижня Зеленський скликав нараду, щоб доручити своїй команді організацію виборів після повного припинення вогню, яке, за оцінками американців, може бути досягнуте до кінця квітня (Великдень, 20 квітня, мав би символічне значення).
Перше офіційне підтвердження цього може з’явитися напередодні або 5 травня – крайнього терміну для голосування парламенту щодо продовження воєнного стану, який закінчується 8 травня. Скасування воєнного стану є необхідним першим кроком для початку виборчого процесу.
Джерела розходяться у думках щодо точної хронології, але більшість каже, що Зеленський прагне провести вибори влітку. Закон вимагає щонайменше 60 днів на передвиборчу кампанію, тож найраніший можливий термін – початок липня. Однак деякі джерела кажуть, що кампанія повинна тривати три місяці: саме стільки, за повідомленнями, виборчі органи заявили парламенту, що потрібно для відновлення списків виборців під час війни.
Петро Порошенко, лідер найбільшої опозиційної партії та затятий противник Зеленського, прогнозує, що вибори можуть відбутися «будь-коли від серпня до жовтня». Він стверджує, що кампанія фактично розпочалася ще в лютому, коли Зеленський ухвалив суперечливе рішення запровадити проти нього санкції. Цей крок був нібито пов’язаний із його багаторічним судовим процесом за звинуваченням у державній зраді, але деякі вважають, що поїздка Порошенка до США на початку лютого, де він зустрічався з представниками Трампа, стала спусковим гачком. Колишній президент каже, що соратники Зеленського попереджали його не їхати, але він списує це на їхню «шизофренію... і параною». Санкції, за його словами, мали дві цілі: виключити його кандидатуру та попередити Валерія Залужного, колишнього головнокомандувача ЗСУ, який є єдиним серйозним конкурентом Зеленського, якщо вирішить балотуватися. Високопоставлене джерело в уряді приватно заявляє, що Порошенко «і переоцінює, і недооцінює свою важливість». Колишній президент не становить серйозної загрози, але особиста неприязнь Зеленського до нього прискорила ухвалення санкційного рішення.
Цей чиновник вважає, що Зеленський спробує застати своїх суперників зненацька, провівши вибори у липні, сподіваючись, що короткий термін кампанії дозволить йому залишитися без конкуренції. Такий хід, за словами джерела, вигідний не лише Зеленському:
Проте поспішне голосування може ще більше загострити й без того напружені відносини між потужною, централізованою президентською владою та рештою політичного середовища України.
Лідери опозиції наполягають, що швидке голосування неможливе через численні логістичні перешкоди. Домовитися про дієве припинення вогню до 8 травня буде вкрай складно, каже Сергій Власенко, високопоставлений депутат партії «Батьківщина». А знайти спосіб, щоб проголосували мільйони виборців за кордоном, на фронті чи в окупованих росією регіонах – «ще важче». Одним із варіантів могло б стати використання урядового застосунку «Дія». Але це викликало б питання прозорості. Будь-які зміни означали б потребу вносити поправки до Конституції, що потребує двох третин голосів у парламенті. Це важко, оскільки опозиційні партії виступають проти виборів у воєнний час. Причини не лише технічні: вони вважають, що чесне голосування передбачає спочатку демонтаж воєнної пропаганди та цензури.
Дві тіні, що нависають над Україною – путін і Трамп – тепер можуть не хотіти швидких виборів. Обидва, ймовірно, вимагали їх, сподіваючись на відставку Зеленського. Але оскільки розрахунки змінилися, вони можуть не залишатися осторонь, поки він прокладає собі шлях до другого терміну. Путін має тут значні важелі впливу. Його дрони та ракети можуть зробити скасування воєнного стану – не кажучи вже про проведення виборів – неможливим. Проте багато хто вважає, що вибори можуть допомогти путіну дестабілізувати Україну навіть у разі перемоги Зеленського. Один із розвідників прогнозує, що внутрішня нестабільність у 2025 році стане для України більшою загрозою, ніж бойові дії на фронті.
Наступному президенту України, ким би він не був і коли б його не обрали, не буде легше.