Подібну практику застосовували його попередники – Петро Порошенко, Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Леонід Кучам і Леонід Кравчук.
Ні, ми не маємо вдавати, що це нормально. Чи правильно вручати державні нагороди під час війни цивільним? – Безперечно, так!
Адже без надзусиль волонтерів, лікарів, журналістів країні було б значно важче встояти. І без зусиль музикантів, особливо, якщо вони поєднують ще й ролі військових та волонтерів.
Нагороди важливі. До них могло бути саркастичне ставлення за часів Кравчука й Кучми. Проте і зневажливе – за часів Януковича.
Але після Революції гідності цінність державних нагород злетіла. Бо ставлення до держави змінилося. Що вже казати про час після повномасштабного російського вторгнення.
Так, українські військові воюють не за нагороди. Але багато моїх знайомих військових радіють орденам, бо це єдина подяка від держави, яку вони можуть отримати, і все, що лишається в них опісля. Крім поваги суспільства, поранень і контузій, звісно.
І несправедливість нагород або дратує, або розчаровує. І тому питання: ордени "За заслуги" Усику, Козловському й Пікалову, орден княгині Ольги Могілевській і Тарабаровій – хіба це серйозно?