У Золочеві (Львівська область) 4 роки сортують тверді побутові відходи на механізованій лінії, вдвічі зменшуючи об’єм захороненого на полігоні сміття.
Комплекс збудували посеред поля, практично на межі міста з землями Єлиховицької сільради, поблизу старого сміттєзвалища та нового недобудованого полігону ТПВ і запустили у листопаді 2013 року.
Як зазначає директор приватного підприємства «Еко Баланс Золочів» Богдан Бундз, сміттєсортувальна лінія виробництва «Хаммель-Україна» дозволяє відсортовувати 50% об’єму відходів.
– У день на сортування заходить приблизно 150-160 кубів твердих побутових відходів, які ми збираємо і вивозимо із Золочева та 17 навколишніх сіл. Після вилучення ПЕТ-пляшок, паперу, скла, металу, плівки, пластика, відсортовану органіку вивозимо на розташоване поруч старе сміттєзвалище, а спресовану вторинну сировину відправляємо на переробку, –– розповідає фахівець.
Вантажівки відвантажують сміття у спеціально обладнане і захищене заглиблення, звідки воно транспортером подається на барабан, який відсортовує органіку.
Далі органічний непотріб із барабана подається у спеціальний бак і вивозиться, а тверді відходи подаються до сортувальної кабіни. Рекомендовано у барабані додатково встановлювати магніт, який відсортовуватиме ще й метал.
Сьогодні сортувальна лінія рятує Золочів від сміттєвої кризи. За словами Бундзя розташоване на території села Єлиховичі старе сміттєзвалище площею 4,5 га вже заповнене на 95%. А новий полігон вже чотири роки не можуть добудувати через брак коштів: сьогодні потрібно відшукати 15 мільйонів гривень на завершення робіт.
У Золочеві будується полігон за сучасними європейськими стандартами та технологіями, якого в Україні ще немає, наголошує Богдан Бундз.
Адміністративно-побутовий будиночок з вбиральнею і душовою для робітників сортувальної лінії опалюють деревними відходами та економлять значні кошти.
Наразі сміттєсортувальна лінія у Золочеві повністю утримується за рахунок продажу відсортованих відходів.
У Золочеві працює п’ять пунктів прийому вторсировини, діють пункти збору шкідливих відходів, до того ж частина населення має підсобні господарства і тому органічні відходи не викидає, а переробляє у добрива.
Легальним сортувальникам сміття перешкоджає тіньовій бізнес, підкреслює підприємець. За його словами, коли минулого року сталася трагедія в Грибовичах і завод приймав машини зі Львова та намагався сортувати сміття, то з однієї машини вилучили лише 25 ПЕТ-пляшок.
Цього року навколо території, де розташована сміттєсортувальна лінія у Золочеві, висадили молоді деревця, які не дозволять вітру розносити сміття округою.
На відміну від Золочеву, Полтава досі пасе задніх, а «терикони» Макухівського сміттєзвалища можна побачити навіть із Білої альтанки. Брати Бублики, які «окупували» Ковалівську сільраду, не роблять нічого для створення майбутнього сміттєпереробного заводу. Задекларувавши за минулий рік 9 млн грн, землі та чимало автівок, він все ще залишається осторонь подій на Макухівці.
Народний депутат з Полтавщини Юрій Бублик оприлюднив електронну декларацію про доходи за 2016 рік. Згідно, з документом, народний обранець позичив третій особі 9 млн грн, а його родина придбала земельні ділянки, офіси та автомобілі.
Нерухомість
Родина Юрія Бублика володіє наступними об’єктами нерухомості:
6 земельними ділянками у Залізничному Полтавського району на 2 500 м², 2 700 м², 1 500 м², 1 755 м², 2 500 м² та 769 м². Половина з них придбана у 2016 році. 2 з них оформлені на сина Степана, 2 — на самого нардепа, 1 — на дружину Тетяну, 1 — на дочку Анну.
3 офісами (усі орендовані) у Полтаві та Котельві;орендованою квартирою у Полтаві на 144,6 м²;недобудованим житловим будинком у Залізничному Полтавьского району на 296 м².
Рухоме майно
Юрій Бублик задекларував 7 транспортних засобів, серед яких:
легковик Nissan X-Trail 2013 р.в., власником якого є Олександр Балюк; легковик Nissan X-Trail 2010 р.в., власником якого є Світлана Аджимян; легковик Renault Master 2005 р.в., власником якого є Анастасія Похідняк; легковик Fiat Doblo 2009 р.в., власником якого є його зять Сергій Кас’ян; вантажівка Volkswagen Crafter 2007 р.в., власником якої є Андрій Штиря; автобус Mercedes-Benz Sprinter 2013 р.в., власником якого є Сергій Шипук; причіп Beyerland 4040 1994 р.в., власником якого є дружина Тетяна.
Доходи
Його дружина володіє 47% капіталу ТДВ «Полтавський Райагрохім», очільником якої був Юрій Бублик до посади Ковалівського сільського голови.
Дохід родини у 2016 році склався із зарплати нардепа, допомоги при народженні дитини, надана дочці Анні, допомоги при народженні двох дітей Тетяною Бублик (вона народила двійню хлопчиків у серпні 2016-го) і зарплати зятя Сергія Кас’яна.
Крім того, Юрію Бублику повернули частину боргу, який він дав друзям-бізнесменам. Один з них — на 300 тисяч доларів — залишився. Частину іншого — на 3 млн грн — йому виплатили. Так, ця особа залишилась винна ще 800 тис. грн. Гроші, які йому повернули, нардеп витратив на придбання двох земельних ділянок, транспортного засобу, на будівництво, допомогу в АТО, благодійність та фінансування будівництва церкви.
Тетяна Бублик ще залишилась винна «Полтаватрансбуду» 1 779 560 грн за право на квартиру, яка ще будується. Це право вона придбала у 2015 році.
Також нардеп має зброю: мисливський карабін МКМ-072, калібру 7,62×39, мисливську рушницю Armsan A 612 Max-5 калібру 12,76 та козацьку бойову шаблю.
Віктор Карпенко