Литва змирилася з можливістю швидкого нападу з боку росії.
У цьому, за словами міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, полягає сила його країни. Він також вважає, що НАТО зрівняє військові бази рф у Калінінграді із землею, якщо це буде потрібно.
Кястутіс Будріс відвідав Цюрихський університет для читання лекції в Європейському інституті. Там він поспілкувався з журналістами швейцарського видання NZZ. Говорили про ймовірність нападу росії на країни ЄС, про те, як Литва готується до можливої агресії, і що можна зробити, щоб захиститися від російської загрози.
Будріс усвідомлює, що Литва перебуває в безпосередній близькості до росії, а агресивна політика путіна щодо цієї країни є очевидною. Якщо путін нападе на НАТО, країни Балтії, найімовірніше, стануть першою ціллю.
Однак небезпека, що загрожує Балтії, зазвичай ігнорується в європейському дискурсі. У жителів західної частини континенту свої проблеми: ціни на бензин, популізм і перенаселеність. Будріс невпинно привертає увагу до загрози, що виходить від росії, і хоче захистити свободу Європи та Литви.
Говорячи про силу країн НАТО, Кястутіс Будріс зауважив, що росія поширює міфи про те, ніби може захопити країни Балтії за два дні. Ця теза давно спростована.
«Це дає нам у Литві сили діяти».
А говорячи про російський ексклав Калінінград на Балтійському морі, Будріс не вважає його загрозою.
«Ми повинні показати росіянам, що можемо прорватися крізь невелику фортецю, яку вони побудували в Калінінграді. У НАТО є засоби, щоб у разі кризи зрівняти із землею російські бази ППО та ракетні бази», — вважає він.
У Литві тверезо дивляться на політичну ситуацію у світі, але сподіваються, що нинішня стратегічна дискусія приведе всі сторони до одного висновку: ціна бездіяльності буде надто високою.
«Наступним протверезним моментом стане саміт НАТО в Анкарі цього літа. Нам, політикам, недостатньо підтримувати одне одного за зачиненими дверима. Ми повинні робити це і публічно», — зазначив він, підтвердивши, що підтримує вступ України до ЄС і НАТО.
«Україна є невід'ємною частиною європейської спільноти та європейської безпеки. Нам потрібні їхні можливості так само, як їм потрібні наші. Ми повинні мислити масштабно щодо Європейського оборонного союзу — включно з Великою Британією, Норвегією та Канадою... Є нова група країн, які хочуть стати схожими на нас. Ми повинні їм допомогти. Я думаю про Україну, Молдову та Західні Балкани», — вважає Будріс.
Він також упевнений, що хоч НАТО зараз і перебуває під тиском, але залишається найпотужнішою організацією з усіх, коли-небудь створених.
«З точки зору стратегічного та оперативного планування, а також військових можливостей, їй немає рівних. Довіра між союзниками — основа стримування. Якщо навіть ми сумніваємося у статті 5, чому наш супротивник має в неї вірити? Я не сумніваюся в зобов'язанні взаємної оборони. Це найсильніша обіцянка, яку нації можуть дати одна одній: померти одна за одну», — сказав Будріс, підтвердивши, що існують чіткі плани оборони нашого регіону.
Він також зазначив, що Німеччина бере на себе ключову відповідальність. До кінця 2027 року Бундесвер розмістить у країнах Балтії повну німецьку бригаду чисельністю 5000 осіб.
«Я глибоко переконаний, що Німеччина візьме на себе відповідальність за безпеку й оборону нашої країни. Німеччина дала нам слово».
Але є і прогалини, які Європа тепер повинна заповнити. Європі потрібні сили: сухопутні війська, військово-повітряні сили, озброєння та флот.
«Ми повинні заповнити прогалини, що утворилися за десятиліття. Ми знаємо, чого нам не вистачає, і знаємо, з чим може зіткнутися НАТО».
І зараз, коли США змінюють свою політику щодо НАТО, все ще діють американські ядерні гарантії, тож європейці можуть зосередитися на лінії звичайного фронту. Але якщо європейські лідери хочуть захистити Європу самостійно, потрібно переосмислити все — включно з ядерним стримуванням.
«Не можна стримувати ядерну державу, таку як росія, без власної ядерної противаги».
Будріс також нагадав, що ідея про те, ніби конфлікт із Москвою торкнеться лише найближчих сусідів росії, — це небезпечна омана і частина російської пропаганди.
«Якщо лінія фронту завалиться, завалиться все — ЄС, економіка, громадський порядок. У Західній Європі немає жодного безпечного села, яке уникло б наслідків війни. Ми повинні нарешті чесно оцінити ціну відсутності стримування».
У країнах Балтії, включно з Литвою, за словами міністра, жителі усвідомлюють наміри й можливості росії, а в Європі мають позбутися впливу рф.
«Свободі немає альтернативи».
Нагадаємо, лише 14 травня російський військовий літак комплексної радіоелектронної та фоторозвідки Іл-20 зафіксували в небі над Балтійським морем. Повітряні сили Польщі відреагували на загрозу та перехопили розвідник.