Управлінська криза, нестача особового складу з озброєнням, не вивчення минулих помилок — усе це впливає на хід боїв. Ворог дедалі міцнішає.
Вчора росіяни остаточно встановили контроль над Селидове. Під загрозою оточення українські військові відступили, не нав'язуючи противнику вуличні бої.
Що кидається в око, місто майже ціле, хоча до цього всі мало-мальськи значимі міста ворог захоплював вже вщент зруйнованими. Очевидні висновки для нас невтішні:
Російські окупаційні війська наразі зберігають ініціативу на фронті. Перехопити її та нав'язати їм свій сценарій дій, ЗСУ не можуть, оскільки не мають для того сил.
Тому наразі противник диктує нашим військовикам умови ведення бойових дій, а не навпаки. Задля того, щоби переломити цю гірку тенденцію потрібні комплексні рішення, від організації та управління до забезпечення та вишколу військ.
Якщо цих рішень в швидкій перспективі не буде, то все і далі буде йти за сценарієм «Вермахт у 1944 році». Тобто постійні й безперспективні відступи з боями в сподіванні на якесь диво, яке ніколи не настане.