Фото уламків й пояснення причини сильного вибуху уночі 4 травня над Києвом
Збройні сили України вперше успішно перехопили російську гіперзвукову ракету Х-47 «Кинджал» близько 02:40 4 травня у небі над Києвом.
Про це повідомляє Defense Express.
Defense Express отримав фото уламків, зокрема носового обтічника зі слідами ураження, ракети Х-47 "Кинджал", якої рашисти намагались уразити Київ у ночі 4 травня.
Збройні Сили України вперше успішно перехопили російську "гіперзвукову" ракету Х-47 "Кинджал" близько 02:40 4 травня у небі над Києвом.
Про атаку Києва у цю ніч офіційно повідомила Київська міська військова адміністрація, зазначивши, що в атаці, окрім дронів-камікадзе Shahed були й ракети - "ймовірно балістичного типу". Водночас Defense Express із власних джерел отримав фото уламків ракети.
На уламку видно, що він отримав ураження з пробиттям, що дозволяє оцінити товщину матеріалу, який необхідний для того, щоб витримати високу температуру під час розгону до гіперзвукової швидкості. А також вказує на те, що перехоплення було доволі ефективним зі знищенням бойової частини ще у повітрі.
З цим й пов'язаний потужний вибух, який чули кияни уночі 4 травня.
Відносно ж повідомлення, що було знищено балістичну ціль, то річ у тім, що "Кинджал" є гіперзвуковим лише у фантазіях рашистів. Бо хоча він й розганяється до гіперзвукових швидкостей шляхом прискорювача, але не може підтримувати таку швидкість постійно. Вже на термінальній ділянці, тобто під час атаки, він заходить на ціль за балістичною траєкторією та має хоча й високу, але далеко не гіперзвукову швидкість.
А Україна вже офіційно отримала засоби, які можуть боротися з балістичними цілями - Patriot, й вочевидь, успішно їх використала. Й у випадку, якщо інформація отримана від Defense Express буде знайде офіційне підтвердження, то саме 4 травня буде днем, коли черговий міф рашистів, щодо "аналоговнєтів" буде зруйновано.
При цьому на розробку такої "гіперзвукової" зброї, як "Кинджал" та "Циркон" рашисти влили астрономічні кошти й заявляли, що він може подолати не тільки наявні засоби протиракетної оборони, але й перспективні. Водночас у реальності він перехоплюється розробленим у 90-х роках Patriot PAC-3.