В Ірландії знайшли неолітичну «дорогу мертвих»
Серед пагорбів на сході смарагдового острова височіють стародавні земляні вали. Вони схожі на ті, що знаходяться в анґлійському Стоунхенджі.
Археолог Джеймс О'Дрисколл з Абердинського університету запропонував тлумачити ці загадкові неолітичні пам'ятки курсусами (cursus). Свої пропозиції та висновки після розкопок науковець виклав на шпальтах впливового міжнародного видання Antiquity.
Дослідник застосував уже звичний для археологів лідар і знайшов значну кількість раніше невідомих пам'яток у районі Балтінґласу у графстві Уїклоу на сході Ірландії. Його робота подвоїла кількість відомих пам'яток у цьому районі, виявивши серед іншого досить велике городище бронзового віку площею 42 гектари, пізніші праісторичні кільцеві кургани та ранньосередньовічні поселення.
Згодом Джеймс О'Дрисколл побудував докладну тривимірну модель об'єктів і провів на деяких із них розкопки. На пагорбах Балтінґласу знаходяться споруди оборонного характеру, збудовані в епоху середньої та пізньої бронзи — 1400-800 роки до Різдва Христового; неолітичних пам'яток на околицях досі не знаходили, і вважалося, що люди прийшли на ці пагорби лише із початком бронзового віку.
«У цій місцевості принаймні 5 великих курсусів, які з'єднуються один з одним у каїрни (споруди з купи каміння, зазвичай конічної форми). Більшість каїрнів були розграбовані, але у деяких збереглися людські останки та похоронний інвентар. Вміст каїрнів удалося датувати: люди жили в районі Балтінґласу у 3700-3370 роках до Різдва Христового. На сьогодні це одні із найдавніших неолітичних пам'яток в Ірландії», — повідомив науковець.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, як українські археологи знайшли сліди найдавніших європейців на Закарпатті. Кістки археологи не знайшли, але зібрали значну колекцію кам'яних знарядь.
