Українські археологи знайшли сліди найдавніших європейців на Закарпатті
Палеолітична стоянка Королево-І знаходиться на березі річки Тиси. Її виявили ще 1974 року, тоді ж почалися розкопки, що тривають досі.
Кістки археологи не знайшли, але зібрали значну колекцію кам'яних знарядь, судячи з яких у цьому місці люди жили завжди починаючи від раннього палеоліту. Стратиграфічно науковці виділили 7 шарів верств й у найдавнішому (VII-му), було 33 кам'яні артефакти.
Тепер вітчизняні дослідники вивчили знахідки за допомогою методу P-PINI (Particle-pathway inversion of núcleo de inventories) та ізохронного методу датування. Із результатами їхньої приголомшливої роботи можна ознайомитися на шпальтах видання Nature.
Як вдалося встановити, вік знарядь становить — 1,42 ± 0,28 мільйона років — і це найдавніше свідчення перебування гомінідів в Європі. Таке датування добре вкладається у теорію заселення континенту зі сходу на захід і не суперечить знахідкам із картвельського Дманісі (ті були раніше) та іспанської Атапуерки (пізніших), але деякі питання все ж таки залишаються.
Можливо, подальші розкопки VII-го шару стоянки Королево-I крім скам'янілостей допоможуть виявити як кістки, так і знаряддя, щоби порівняти із будь-якою палеолітичною індустрією інших регіонів. На жаль, західні науковці досі скептично оцінюють працю своїх українських колег, а дарма.
Тим часом як раніше інформував «Останній Бастіон», на плато у штаті Колорадо виявили дивні петрогліфи. Вони знаходяться на великій відстані один від одного, але утворюють спільну картину.
