21 жовтня 1999 року за прямим наказом владіміра путіна окупаційні війська рф обстріляли столицю вільної Ічкерії з системи "Точка-У".
Наслідком ракетного удару стала загибель понад 800 цивільних осіб. Ще 600 жителів Джохара (Грозного) отримали поранення різної тяжкості.
Вказаний масований обстріл передував наступальній операції ЗС рф на місто Гудермес на початковому етапі Другої чеченської війни. Наступного дня у світових ЗМІ стала ширитися різна і не зовсім правдоподібна інформація про трагедію.
Ось, як змальовує наслідки ракетного удару "Радіо Свобода":
«Балістичні ракети впали на Центральний ринок Грозного, ту його частини, на якій торгують одягом, посудом, апаратурою та іншим крамом. Обстріл застав людей під кінець базарного дня, коли всі після роботи поспішають зробити необхідні закупи. Наразі цілий квартал кіосків і навісів знесено вибухом. Фактично, у той час, коли там торгували люди, туди несподівано впала ракета. Наші журналісти знаходилися у будівлі Генерального Штабу у внутрішньому дворику й у цей час пролунали два вибухи, після чого вони зайшли до підвалу. Вибухи прогриміли зовсім недалеко – буквально за 50-60 метрів».
Натомість безпосередній очевидець російського обстрілу Джохара, військкор Чеченської Республіки Ічкерія Хасін Радуєв так згадує про подію:
«Всі ракети вибухнули у центральній частині міста, на Центральному ринку, торговельні ряди якого функціонують практично цілодобово – за попередніми даними, щонайменше загинула 61 людина, ще 41 померли у селищі Калініна, де якраз тривала вечірня молитва у мечеті. Одна з ракет вибухнула у дворі єдиного у Джохарі пологового будинку. Жертвами стали 13 жінок і 15 новонароджених малюків. Ще 7 осіб загинули від осколків на стоянці перед будівлею пологового будинку».
Розуміючи, що розголошення інформацію про масову загибель цивільних жителів Ічкерії, Кремль вдався до перевіреного методу – дезінформації та пропаганди. Представники путінської банди із ФСБ один поперед одного стали заявляти, що «від вибуху постраждали бойовики, які охороняли склади зі зброєю та вибуховими речовинами на ринку. Тому смерть цивільних – виключно на совісті чеченських терористів».
Знаково, що будь-які повідомлення та звіти чеченської сторони про злочини Кремля свідомо ігнорувалися на Заході. І ось чому: путін за сприяння Боріса Єльцина зміг набути авторитетної позиції у тодішньому європейському істеблішменті, чию думку враховували перш за все у Берліні та Парижі.
Натомість кількома днями пізніше після трагедії командувач російського окупаційно-терористичного угруповання на Північному Кавказі генерал Владімір Шаманов офіційно визнав, що Джохар свідомо бомбардували за наказом путіна. Як бачимо, руки очільника Кремля до сьогодні лишаються забрудненими по лікоть у крові гордого народу, що намагаються упокорити диктатурою.