Валерій Головко та Микола Різник, за допомогою корумпованих суддів та прокурорів, намагаються уникнути кримінальної відповідальності
13 червня відбулися чергові засідання у корупційних справах Олексія Басана та Миколи Різника.
Розгляд справи Олексія Басана майже завершено. 27 червня ВАКС має винести вирок у справі Олексія Басана.
Басана обвинувачують в нецільовому використанні 29 млн ₴ і зловживанні на 5,5 млн ₴ бюджетних коштів.
Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження у серпні 2019-го року. 27 вересня 2022 року НАБУ та САП повідомили директору державного підприємства із утримання доріг у Полтавській області про підозру у зловживанні службовим становищем та нецільовому використанні коштів із державного дорожнього фонду.
З березня 2023 року у справі було призначено 18 судових засідань.
На наступному судовому засіданні обвинувачений скаже своє останнє слово, а суд має оголосити вирок.
13 червня мало відбутися 17 засідання у справі Миколи Різника. Розгляд справи знову було відкладено, оскіки сторони обвинувачення та захисту знову заявили клопотання про відкладення розгляду справи.
З лютого 2023 року корупційна справа Миколи Різника знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.
Як повідомили «Останньому Бастіону» у Котелевському районному суді Полтавської області, справа Миколи Різника досі знаходиться на стадії підготовчого судового засідання. У суді зауважили, що суддя Гуляєва Г.М. не може закрити підготовче судове засідання, та перейти до розгляду справи по суті, оскільки сторона захисту Миколи Різника та заступник керівника Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Богатирьов Дмитро Костянтинович постійно подають клопотання про відкладення розгляду справи.
«Останній Бастіон» звернувся зі скаргами до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (на суддю Гуляєву), та до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (на прокурора Богатирьова). Оскільки своїми діями та бездіяльністю суддя та прокурор навмисно затягують розгляд корупційної справи Миколи Різника, який намагається уникнути покарання за вчинення корупційного злочину.
Наступне судове засідання у справі Різника призначено на 1 серпня 2024 року.
Немає значного просування у розгляді корупційної справи Валерія Головка, якого не можуть відправити за ґрати понад 5 років.
12 жовтня 2023 року НАБУ та САП завершили розслідування за підозрою колишнього голови Полтавської ОДА Валерія Головка та його радника Олександра Літвінова в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові Полтавської ОДА Валерію Головку, його експершому заступнику Андрію Пісоцькому та його раднику Олександру Литвинову у шахрайстві та одержанні неправомірної вигоди. Установлено, що у серпні 2017 року голова Полтавської ОДА за пособництва своїх першого заступника та радника висловив прохання надати та одержав від підприємця неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.
Дії Валерія Головка кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Дії Олександра Литвинова кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідство встановило, що у 2017 році тодішній голова Полтавської ОДА за пособництва свого радника отримав від фінансового директора приватної компанії 176 тис. €, а пізніше ще й елітну автівку Mercedes-Benz-Brabus вартістю понад 6,5 млн грн.
За це посадовець забезпечив перемогу компанії у тендері, який проводила облдержадміністрація, та укладення договорів з обслуговування автодоріг. З метою приховання отримання неправомірної вигоди підозрювані використовували банківські рахунки компанії-нерезидента, а автівку оформили на іншу особу.
У жовтні 2023 року фігурантам справи було надано доступ для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після чого справу буде передано на розгляд до Вищого антикорупційного суду.
САП та НАБУ досі не направили матеріали справи Головка-Літвінова на розгляд ВАКС.
При цьому прокурор САП не звертався до суду з клопотанням про обмеження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Прикметно, що з моменту вчинення злочинів (серпень 2017 року) пройшло майже 7 років.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно зі статтею 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України належить до тяжких злочинів.
Захист обвинувачених всіляко затягує строки розгляду справи. Підозрювані з жовтня 2023 року «знайомляться» з матеріалами кримінального провадження.
А прокурор САП не вживає жодних заходів для обмеження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
У пресслужбі САП «Останньому Бастіону» відмовилися називати прізвище процесуального прокурора в даній справі. Також там заявили, що підозрювані довго знайомляться з матеріалами кримінального провадження через їх значний обсяг.
Зауважимо, що відповідно до ст. 290 КПК України: Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Кримінально-процесуальний кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.
Це надає можливість обвинуваченим затягувати розгляд справи, якщо прокурор не звернеться до суду з клопотанням про обмеження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
«Останній Бастіон» обов'язково отримає інформацію про те, хто з прокурорів САП є процесуальним керівником у справі Валерія Головка, та оскаржить його бездіяльність у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів. Ми ще й не таких прокурорів бачили.
Навіщо нам такі суди, які роками розглядають кримінальні справи, а потім виправдовують корупціонерів?
Нахіба нам такі судді, ВАКС, САП та НАБУ, на які щороку виділяються мільярди з державного бюджету, а користі від них ніякої?