Котелевський районний суд йому відмовив, та продовжив розгляд корупційної справи голови Опішнянської ОТГ
"Останній Бастіон" неодноразово звертав увагу на корупцію в Опішнянській ОТГ та розкрадання бюджетних коштів керівництвом громади.
Микола Різник, голова Опішнянської ОТГ, підозрюваний в отриманні хабаря, та інших корупційних злочинах.
24 липня 2019 року було викрито на хабарі голову Опішнянської ОТГ. Миколу Різника затримали під час одержання 12 тисяч гривень хабаря від місцевого підприємця.
Правоохоронці заявили, що голова Опішнянської ОТГ отримав «винагороду» від приватного підприємця за укладення договору про добровільне відшкодування збитків за фактичне користування земельною ділянкою, виділеною під розміщення шиномонтажу.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.11.2021 Різника Миколу Миколайовича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Кримінальне провадження було закрито.
4 травня колегією суддів Полтавського апеляційного суду було розглянуто апеляційну скаргу прокурора на вищевказану ухвалу. Полтавський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора задовольнив, ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.11.2021 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
20 жовтня 2022 року до Котелевського районного суду Полтавської області надійшло Кримінальне провадження щодо Різника Миколи Миколайовича за ст. 368 ч. 3 КК України.
Станом на сьогодні вже відбулося кілька судових засідань у даній справі. Наступне судове засідання по корупційній справі Миколи Різника відбудеться 08 червня 2023 року о 13 год. 30 хв.
У травні захист Миколи Різника вдруге спробував закрити кримінальне провадження.
Адвокат Різника подав до Котелевського районного суду клопотання про закриття кримінального провадження №42019170690000068 за обвинувачення Миколи Різника, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
10 травня 2023 року суддя Котелевського районного суду Гуляєва Ганна Миколаївна розглянула клопотання захисту Миколи Різника про закриття кримінального провадження.
Суд встановив, що всі строки досудового розслідування були дотримані, та немає підстав для закриття кримінального провадження.
У зв'язку з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.
Наступне судове засідання у справі Миколи Різника має відбутися 8 червня 2023 року.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що Різник не єдиний корупціонер з Полтавщини, який намагається уникнути покарання.
Любителі хамону та iPhone Валерій Головко та Андрій Пісоцький кілька разів намагалися закрити кримінальне провадження щодо корупції у Полтавській ОДА.
Корупційну справу Валерія Головка розслідувало НАБУ, а розглядали її районні суди Києва та Вищий антикорупційний суд.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (після "вироків" Трухіну і Мамаю ми розуміємо, що це Спеціалізована корупційна прокуратура) двічі переводила справу з-під відомства НАБУ до Національної поліції.
Перший раз перевести справу до поліції вона спробувала влітку 2019 року. Відповідну постанову 21 червня виніс заступник керівника САП Володимир Кривенко.
Однак, вже 7 жовтня 2019-го тодішній Генпрокурор України Руслан Рябошапка видав постанову, якою повернув справу знову до НАБУ.
Але на цьому поневіряння гучної кримінальної справи не закінчилося, цього року САП вдруге передала її поліції.
"Підставою "стала правова перекваліфікація справи з ч. 4 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди) на ч. 4 ст. 190 (шахрайство) 9 травня 2020 року.
Підставою для перекваліфікації злочинів імовірно став хабар в особливо великих розмірах. Інших причин ми не бачимо.
Але НАБУ підслідні ТОП-чиновники, зокрема — голови обласних адміністрацій. Детективи НАБУ розслідують злочини передбачені статтями: 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410. Статті 190 в цьому списку немає, то ж шахрайство посадових осіб має розглядати поліція.
Тому керівник САП Назар Холодницький доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні управлінню Національної поліції України.
4 червня матеріали кримінального провадження були скеровані до поліції, яка й повинна була здійснювати досудове розслідування.
І корупційну справу вже екс-голови Полтавської ОДА, члена команди «Народного фронту» Валерія Головка "розслідувало" відомство, яке підпорядковується одному з лідерів цієї партії Арсену Авакову.
Востаннє справу Головка намагалися закрити у липні 2021 року, але тоді постанова слідчого про закриття була скасована процесуальним керівником.
19 квітня 2023 року Вищий антикорупційний суд продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000499 від 25.05.2018 за підозрою Валерія Головка у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 190 КК України, Андрія Пісоцького та Олександра Літвінова у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених - ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, до 9 місяців тобто до 26.07.2023 року.
Як бачимо, Микола Різник вирішив взяти приклад зі своїх старших колег-корупціонерів, та спробував закрити корупційну справу, яка вже була скерована до суду.
На щастя, не всі судді в Україні беруть приклад з екс-голови Верховного Суду Князєва.
Останній Бастіон продовжує стежити за подальшим розвитком корупційних справ Головка-Пісоцького, Олексія Басана та Миколи Різника, і буде тримати читачів в курсі подій.