30 — це чудовий вік; цікавий, насичений, але дуже відповідальний. Вже не сховаєшся за "проблемами росту" чи підлітковими вибриками...
Україно, час дорослішати! Нашому гербу — понад 1000 років, а нашому гімну — понад 150.
За наш прапор не метафорично, а цілком реально люди віддали свої життя. Чи то за стяг на Горлівській міськраді, чи то за синьо-жовту стрічечку на рюкзаку в донецькому потязі.
Люди жертвували свободою і часом із рідними за прапор на терміналі Донецького аеропорту. За прапор на приватному будинку в окупованому Криму.
Час дорослішати! Не ховатися за карго-культами про великий герб з рюшами й колосками, про перевернутий за феншуєм прапор чи "веселіший" варіант гімну.
Дорослішати — це сподіватися лише на себе, але й уміти співпрацювати. Чесно, відкрито приймати допомогу, але й допомагати іншим.
Розуміти не лише ким ми не хочемо бути, але й ким — хочемо. Розповідати про себе світові, але слухати інших і слухати одне одного; і тоді все вийде.
Все це — наша спільна відповідальність. Це ми живемо сьогодні й нам творити новітню історію.