Created with Sketch.

4 вересня 1991-го: над Верховною Радою вперше підняли синьо-жовтий прапор

20:17

День, коли над парламентом замайорів український прапор

1991 — над будівлею Верховної Ради України в Києві вперше офіційно підняли національний синьо-жовтий прапор.

Ця подія стала одним із найважливіших символічних кроків на шляху до утвердження української незалежності. Хоча Акт проголошення незалежності України ухвалили 24 серпня 1991 року, питання державного прапора залишалося предметом гострих дискусій у парламенті, де більшість ще становили комуністи.

4 вересня 1991 року під стінами Верховної Ради зібрався багатотисячний мітинг. Люди вимагали від депутатів підняти національний стяг над куполом парламенту.

Тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук тричі виносив це питання на голосування, оскільки комуністична більшість блокувала рішення. Зрештою Кравчук заявив, що, якщо прапор не піднімуть, він піде у відставку. Після цього рішення підтримали.

О 18:00 синьо-жовтий прапор урочисто підняли над куполом будівлі парламенту поруч із прапором тодішньої УРСР.

Уже за кілька тижнів, 18 вересня 1991 року, Президія Верховної Ради своєю постановою офіційно надала синьо-жовтому прапору статус державного.

Цей момент зафіксував незворотність розпаду СРСР та народження нової суверенної держави.

Комуністична більшість у Верховній Раді (так звана «Група 239») чинила запеклий політичний та процедурний опір. Її представники категорично не хотіли бачити синьо-жовтий стяг символом нової держави, використовуючи для цього кілька тактик.

Питання підняття прапора виносили на голосування тричі. Комуністи просто відмовлялися тиснути кнопки «за», блокуючи ухвалення постанови. Деякі з них демонстративно виходили із зали засідань або витягали свої картки для голосування, щоб зірвати кворум.

У своїх виступах представники компартії повторювали радянські пропагандистські наративи. Вони називали синьо-жовтий прапор «петлюрівським» та «бандерівським», заявляючи, що він нібито «розколює суспільство» та не може бути державним.

Головною процедурною зачіпкою комуністів була вимога перенести це питання на всенародний референдум. Вони стверджували, що Рада не має права змінювати символіку без волевиявлення народу, сподіваючись у такий спосіб затягнути процес на місяці чи взагалі поховати цю ініціативу.

Коли комуністи зрозуміли, що під тиском Кравчука, який погрожував відставкою, та багатотисячного мітингу під вікнами проголосувати доведеться, вони пішли на хитрість. Вони погодилися підняти синьо-жовтий стяг лише за умови, що радянський прапор УРСР (червоно-синій) залишиться на куполі.

О 18:00 над парламентом замайоріли обидва прапори. Проте такий «дуалізм» викликав шалений гнів у людей на площі. Мітингарі почали скандувати «Ганьба!» і рушили на штурм парламенту. Злякавшись штурму та масових заворушень, комуністи остаточно відступили, і Леонід Кравчук дав наказ негайно спустити прапор УРСР. Над Радою залишився єдиний синьо-жовтий стяг.

Читайте також
В Івано-Франківській області виявили контейнер із документами Більшівцівського проводу ОУН
Історія
День, коли Пилип Орлик змусив Петра І капітулювати
Історія
Вітаємо українців із Днем Незалежності!
Політика
«Щит і меч» ОУН: як діяла націоналістична спецслужба
Історія
Річниця операції «Джихад» проти російських окупантів в Ічкерії
Історія
22 роки тому путін, Кучма та олігархи двох країн зібралися в Криму на оглядини Януковича
Історія