«Буші» є одним із кількох термінів для позначення воїна давньої Японії. Перш за все, незламних, відданих і хоробрих самураїв.
Як відомо, японські воїни були досвідченими стратегами, добрими філософами та безстрашними у бою. Кілька століть поспіль вони становили елітну верству населення острівної країни висхідного сонця, бувши найуспішнішими людьми свого часу не за майновим, а інтелектуальним цензом.
Нижче подано 7 основних та загальновідомих принципів із кодексу честі «Буші-до» (武士道):
Для самурая немає градації в оцінці честі та справедливості, є лише чорне або біле, правда чи брехня. Кожна чесна людина, яка має чисту душу, не повинна боятися правди.
Це дуже небезпечно та ризиковано, але тільки за таких умов життя є повноцінним. Це не духовна сліпота — самурай розумний і сильний, тому слід замінити свій страх повагою та обережністю.
Інтенсивне тренування робить самурая швидким і сильним. Він розвиває силу, яку має застосовувати для загального блага, якщо доля не дає йому такої можливості, він знаходить її сам.
Навіть із найзлішим ворогом самурай має бути ввічливим. Справжня внутрішня сила проявляється у конфліктах.
Самурай не повинен давати слово, не повинен обіцяти. Тільки те одне, що він сказав, вже є гарантією виконання, бо сказати й зробити — це те саме.
Рішення, яке ухвалює кожен самурай і втілює у життя, відбивають його справжнє «я». Не можна сховатися від себе!
Він абсолютно відданий і вірний своєму начальнику, є взірцем для своїх підлеглих. Слово чоловіка, тим паче самурая, — це його сліди, якими можуть безпечно слідувати інші, куди б він не йшов, а тому стеж, куди йдеш ти!