Кремлівсько-путінська кліка біснуватих придумала собі пояснення чому Україна інша і не бажає повертатися в їх "монгольську" імперію.
Московитські загарбники закріпили навіть термін за цим – "антиросія". Оформити цю тезу до рівня догми їх спіткали події в Україні 2014 року, коли міф про "юго-восток" існуванням якого вони так довго себе тішили остаточно розвіявся і цьому потрібно було шукати пояснення.
Визнати або змиритися з тим, що українці інші, недорозвинутим дегенератам було складно – тому довелося вигадати іншу теорію про "антиросію". Її нібито штучним шляхом нам насаджували з часів Першої світової війни австрійським генштабом.
Очевидно, керуючись логікою, що все нав'язане неприродним шляхом можна виправити й повернути до першовитоків Владімір Путін і його оточення роками виношували плани окупації України військовим шляхом. При цьому, як заявляв сам Путін напередодні повномасштабного вторгнення довіри в них не має навіть до тих політичних сил в Україні, які використовували проросійську риторику.
Можна тільки уявити наскільки мозок цієї істоти заражений параноєю. Хоча те що вони називають "антиросією" дуже легко пояснити.
Просто мешканцям кремлівських палат невідомий стан самодостатності. Бо ідею самодержавства вони викрали у Візантії, а історичної спадщини з Русі правонаступницею якої – є лише Україна.
Єдине, що вони успадкували повною мірою – це ментальність монгольської орди, але зізнатися собі у цьому так і не вистачає сміливості. От і шукають поясненне чому Україна інша.
Зрозуміти ж очевидну істину, що справжня Русь – тобто, Україна ніколи не скориться орді, як би вона себе не називала, для них просто неможливо. Це так само складно, як переконати шизофреніка у тому, що він хворий.
Хвороба Путіна, його оточення і взагалі всієї їх владної верхівки починаючи з XIII століття є небезпечною для цивілізованого Світу. Схоже – це вже починають розуміти й на Заході.
Але лікування тут не допоможе. Лише жорстке розв'язання питання. Русь-Україна за вісім століть протистояння орді заплатила занадто велику ціну, тому ми знову опинилися на вістрі цього зіткнення.
Автор – Павло Кириленко, народний депутат України VII скликання