До вашої уваги, шановні читачі, урок від Зе-банди блазнів і казнокрадів. А саме, як убити мотивацію підтримувати Україну.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Знаєте, днями я пережив справжній моральний шок. Перечитав уважно весь виступ отого Зе на відкритті ХХ щорічної зустрічі Ялтинської европейської стратегії.
Я ще загадував іронічно, що переважатиме за наслідками нового вихлопу хворої свідомости: буде більше соромно, чи боляче? А потім уже було навіть не до іронії.
Він завжди озвучував, часто навіть не розуміючи, що зачитує, якісь провокації проти тих, хто наші друзі й нам допомагають. Але ще добавляв щось иншого, якісь самовихваляння, фантасмагоричні плани, тупу брехню, зведення порахунків із опозицією.
Це все якось перемішувалося й там головні провокації губилися. Але, щоби від першого й до останнього абзацу безперервно відпрацьовувати єдину тему: які погані й негідні наші союзники, як вони не дали нашим дітям нормально піти до школи, як допомагають путіну захопити Покровськ...
Вихованець одіозного рашистського пропаґандиста Шувалова спічрайтер, але тепер ще й офіційний радник Діма Литвин попрацював, аж ніби не чорнилом, а жовччю та лайном цей виступ писав. І головний завгосп іще від себе добавив.
У них навіть злочинна терористична раша — це лише фон, на якому краще обливати брудом тих, хто нас підтримує — он, учіться у путіна та його союзничків! Після того, як ми ще від червня 2022 року воюємо лише зброєю партнерів, розказувати, що вони досі не заслужили на елементарну вдячність...
Це був якийсь унікальний апофеоз тупої невдячности й брутального виклику виключно нашим партнерам. Не отому «ґлобальному Півдню», на який він другий рік молиться і який ні копійки не дав і лише москву підтримує, а реальним союзникам, які десятки мільярдів відривають від своїх платників податків, щоби допомогти й врятувати ще одне «сомалі».
Дедалі більше відчуття, що сценарний план цього бикуватого виступу готували в москві з чіткою ціллю остаточно відбити в союзників бажання допомагати Україні. І рано чи пізно, скорше, що таки рано, вони спільними зусиллями свого доб’ються.
Отоді справді буде дуже боляче, бо кожен народ зобов'язаний сплатити повну ціну за свій вибір та свою владу. І за своє сприйняття того, що вона коїть, так само.
Ось і тепер трошки пробігся по стрічках та модних блоґерах, а там нікого ніщо не вразило. Хтось із продажніших чи бидлякуватіших підтримують, потішаються: «Як наш їм показав!», ідіоти.