Олег Уруський представляє інтереси вітчизняних лобістів у сфері оборонної промисловості, але Денис Шмигаль про це ні сном ні духом.
Фото з всесвітньої збройової виставки в Абу-Дабі, де Уруський йде поряд із Кадировим, викладене самим прем'єр-міністром зранку у понеділок за усіма канонами політкомунікацій не виглядає випадковістю. Це відбувається якраз тоді, коли всі медіа і блоґери собі облаштовують повісточку на найближчі дні.
Очевидно, є дотримання зв'язки правильного часу і місця вкидання шокової новини. Особиста Facebook-сторінка прем'єра все ще придатна для такої функції.
Відтак, поява Уруського в ОАЕ задовольняла кілька великих стейкхолдерів; і за всіма даними від наближених до оборонки, лобіювання кандидатури Уруського відбулося не без участі Андрія Єрмака. Єрмак, до речі, нікуди не подівся, а дуже навіть посилився за останні кілька місяців.
Тому збивання Уруського обов'язково буде мати продовження у вигляді гіпотетичних акцій протесту, спроб виносити на люди якісь "документи", нових компрометуючих даних. Зовсім не тому, що патріоти знову наздогнали російських агентів в коридорах "Укроборонпрому" і зараз будуть кидати томагавки.
Щодо Уруського, то треба було турбуватися набагато давніше, коли він заходив в "Укроборонпром" після роботи на підприємстві "Прогресстех", власником якого є російський громадянин Владімір Кульчіцкій. Але звісно ж цей важливий факт не має такої ваги для нашої громадськості, яка звертає увагу не на ці дрібниці, а на фото в одному ряду поряд із Кадировим.
Наше суспільство реагує як медуза: торкнулись — жалить, не торкнулись — пливе собі без мети в невідомому напрямку. Власне кажучи, українська національна боротьба зі шпигунством як завжди просто прекрасна.
Тож, аби не втратити маскування, тут Штірліцу було б достатньо зняти парашут зі спини та радянську фуражку з лоба. Не більше, не менше...