Російські добровольці вже працюють по противнику із міномета. Другу добу триває борня за визволення Білгородщини від окупантів із Москви.
Неспроможність Кремля "захистити" навіть медійно власні території у межах 1991 року множитимуть панічні настрої. Кордони РФ, як наголошував неодноразово бункерний дід, «ніде не закінчуються», тому втрата одного регіону навряд змусить "глибинний народ" бунтувати.
Вибір у російських генералів, які "Київ за 3 дні" брали, – між поганим та ще гіршим сценарієм. Час працює проти них, і не тільки час; бійці Легіону "Свобода России" та "Російського добровольчого корпусу" вже окопуються у Гайворонському районі Білгородщини, перенісши війну на терен країни-агресорки.
А що там офіційна влада? Дмітрій Пєсков висловив «глибоке занепокоєння на проникнення нечисленної групи "українських" диверсантів», а Владімір Путін не планує проводити жодних нарад із силовиками, тим паче скликати Раду безпеки РФ.
Власне показово, у поки що російського президента РФ і без того насичений робочий графік денний: то боснійського серба Мілорада Додіка зустріти, то нагороди дружині Рамзана Кадирова вручити... Не до Білгорода тут, хай проводить референдум за прикладом Лиману і Херсону!
"Глибинний народ" Московії проковтне появу "БНР", адже останні 20 років ніяк не реагував на режим, спостерігав за геноцидом ічкерійців, грузинів і українців, задоволено плескаючи на диванах масними від нафтогазодоларів руками. Будьмо відвертими, атрофоване російське суспільство немає свого майбутнього, кокетливо стверджуючи: «Да нам плевать на Донбасс и вот это всё, мы вне политики».
У цьому Путін і його байдужі до політичного життя виборці дуже схожі – тіло від плоті. Але тепер поза політикою і, вірогідно, невдовзі вже поза РФ, опинився Білгород із навколишніми землями, мешканців яких слід мурувати власну народну республіку, даючи приклад сусіднім регіонам: Брянську, Курську, Воронежу, Орлу, Ростову-на-Дону...
Росіяни (незалежно від етнічного походження та національної ідентичності) переконані, що війна їх торкнеться. Білгородці теж так думали, а дарма; торкнеться і вже дуже скоро від Калінінграда до Владивостока запалає остання недоімперія світу, – споглядаймо та допомагаймо українським захисникам наближати нашу спільну перемогу над агресором.