Щодо блокування (сподіваюся, тимчасового) постачання Україні американських критичних озброєнь.
Від того, що кожен з українців знову буде намагатися боротися зі своїм стресом шляхом «втикання віртуальних голок у ляльки вуду» або демонстрації демаршу партнерам через виклик до МЗС керівника Посольства США в Києві, — нічого не зміниться.
Є три шляхи для швидких антикризових дій:
Перший: домогтися постачання від Німеччини ракет Taurus. Це зламає існуючу схему. Пояснення очевидне: за відсутності ракет і послаблення системи ПРО потрібно бити по системах і місцях, звідки ці ракети запускаються. А у Німеччини та її керівництва з’явився унікальний шанс повернути собі лідерство на континенті.
Другий: максимально посилити контакти з керівниками та лобістами виробництва й експорту американських систем і боєприпасів. У нашому випадку — насамперед із компанією Lockheed Martin. Зустріч Президента України (або міністра оборони України) з головою, президентом і CEO Джеймсом Тайклетом — пріоритетне завдання для української дипломатії. На всякий випадок: він також відомий як член Ради з міжнародних відносин, а разом із дружиною опікується Newton-Wellesley Hospital та Brigham and Women's Hospital у Бостоні, Массачусетс. Свою кар’єру розпочинав як пілот ВПС США.
Лобістів у цій сфері в США, сподіваюся, наші фахівці знають.
Третій: максимальне посилення виробництва й використання українських засобів для «дальнього» ураження складів, пускових установок, місць дислокації особового складу російських окупаційних сил. Потрібна демонстрація ворогу, що навіть таке рішення США не стане game changer і не створить умов для примусу України до капітуляції на умовах ворога.
Тому: антиамериканізм нагнітати не варто — ворог буде приємно здивований, а чергові слабкі й недоречні дії партнерів під тиском будуть припинені як непопулярні, неефективні й помилкові для встановлення сталого миру на Європейському континенті.
Тільки так.