Обіцянки підтримки України звучать доволі порожньо, якщо ми й надалі надаватимемо мізерну військову допомогу.
Отже, це офіційно: Вашингтон згортає військову допомогу Україні. Під час слухань у Конгресі цього тижня міністр оборони США Піт Гегсет підтвердив, що адміністрація Трампа має «зовсім інше бачення» війни в Україні, ніж Джо Байден, — і наполіг, що «мирне врегулювання шляхом переговорів відповідає найкращим інтересам обох сторін і національним інтересам США».
Про це йдеться у колонці The Telegraph.
З огляду на те, що предметом слухань був військовий бюджет США на 2026 рік, сигнал був гранично ясним: боротьба з росією — тепер проблема Європи.
З часу вторгнення путіна у лютому 2022 року Вашингтон надав Україні військову допомогу на суму близько 74 мільярдів доларів. До неї входить критично важливе озброєння, таке як зенітні ракетні комплекси Patriot — єдиний ефективний захист України від російських балістичних ракет, а також ракети ATACMS і HIMARS, далекобійна артилерія M777, танки, бронетехніка і мільйони артилерійських снарядів.
Деякі пакети допомоги, ухвалені ще за Байдена, досі надходять через систему держзакупівель.
Перед Україною нині три варіанти.
Перший — покладатися на Європу, яка має надати необхідну зброю та техніку.
Другий — запропонований Зеленським на початку червня — полягає в тому, щоб купувати американське озброєння за європейські кошти.
Третій — виробляти потрібну зброю на українських заводах за гроші європейських союзників.
На щастя для України, європейські лідери неодноразово обіцяли «взяти на себе відповідальність» і забезпечити все необхідне для боротьби. На жаль, на практиці Європа краще обіцяє, ніж виконує.
Ще 9 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі анонсувала пакет «ReArm Europe», що «міг би мобілізувати близько 800 мільярдів євро на оборонні витрати протягом п’яти років... Це момент для Європи, і ми готові діяти».
Проте невдовзі з’ясувалося, що це приголомшливе число — не реальні кошти, а лише послаблення боргових обмежень для членів ЄС у разі, якщо вони вирішать збільшити свої оборонні бюджети. 19 березня верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас запропонувала пакет військової допомоги Україні на 40 мільярдів євро.
Лише минулого місяця Європа нарешті спрямувала на потреби української оборонної промисловості 1 мільярд євро з Європейського фонду миру — коштів, отриманих із заморожених російських активів.
Київ точно знайде ефективне застосування цим грошам. Внутрішнє виробництво вже покриває до 50% військових потреб України — попри постійні російські удари по заводах. А за обсягами виготовлення певних видів озброєння Україна вже випереджає ЄС.
Наприклад, виробництво українських гаубиць «Богдана» сягнуло 20 одиниць на місяць — це більше, ніж Франція випускає своїх «Цезарів», і цей показник може подвоїтися за умови додаткового фінансування з Європи. Виробництво дронів зростає шаленими темпами: у 2025 році планується виготовити п’ять мільйонів FPV-дронів, 30 тисяч дронів далекої дії та три тисячі крилатих ракет.
До того ж деякі українські розробки перевершують іноземні аналоги, адже краще пристосовані до специфіки боїв у Донбасі. Наприклад, система радіоелектронної боротьби Limma ефективніше за західні й російські системи блокує керовані авіабомби рф.
І, звісно, варто згадати нещодавню сміливу й технічно складну масовану атаку українських дронів на стратегічні бомбардувальники рф у Сибіру та Арктиці. У цій операції використовувалися безпілотники, сховані в дахах збірних будинків і доставлені до цілей нічого не підозрюючими водіями.
Тож немає сумнівів, що Україна має технічні можливості, виробничу базу і тактичну креативність для створення потужної оборони. За багатьма показниками українська армія — не лише найбільша, а й найкраще озброєна в Європі (не рахуючи росії). Але внизу ієрархії оборонного забезпечення існують серйозні вразливості — зокрема брак снарядів, набоїв і запчастин.
Та найгостріша військова і політична проблема — хронічна нестача людей на фронті. У мережі щодня з’являються відео примусових затримань чоловіків призовного віку, на яких громадяни нерідко намагаються захистити «взятих на олівець» хлопців — усе це викликає обурення в соцмережах.
Розповіді про неминучий економічний і військовий крах росії, можливо, й гріють серце, але не підтверджуються реальністю — російські атаки з повітря і на землі тривають без упину. Цьогоріч росія витратить на оборону 160 мільярдів доларів, і через різницю в купівельній спроможності кожен долар у рф дає більше результату. Наприклад, танк Т-90 коштує близько 4,5 млн доларів, тоді як американський Abrams — до 9,61 млн.
Західні військові експерти попереджають: системи Patriot, які виробляються з 1981 року, дедалі менш ефективні проти новітніх російських гіперзвукових ракет і масованих атак іранських «Шахедів».
Чи зможе Україна вижити, покладаючись лише на себе і нестабільну європейську допомогу? Найбільший парадокс у тому, що значна частина російських військових витрат прямо фінансується Європою, яка в 2025 році планує витратити понад 20 мільярдів євро на закупівлю в рф нафти, газу, вугілля та урану.
Допоки Європа витрачає більше на фінансування російської воєнної машини, ніж на підтримку України, її обіцянки допомагати «стільки, скільки буде потрібно» звучать вкрай непереконливо.
А як же мирний план Єрмака Зеленського, яким проїли очі й вуха українцям, та на подорожі світом в рамках якого витрачено сотні мільйонів гривень?
А як же українські надра, віддані сіоністам з Вашингтону?
Щось всі замовкли...