Для багатьох європейців і американців ця давня традиція викликає відразу й огиду. Але для самих мешканців Афґаністану вона – усталена норма.
Мова про самобутній аналог футболу, чи радше поло, під назвою бузкаші (фарс. بزکشی,). Ця спортивна гра поширена й у сусідніх середньоазійських країнах, перш за все Ірані, Таджикистані та Кирґизстані.
Назва походить від двох перських слів: "буз" – коза та "кашидан" – тягнути. Імпровізовані чемпіонати з бузкаші відбуваються не за розкладом, а тільки тоді, коли дозволяють погодні умови.
Характерною особливістю гри є те, що замість м'ячика – обезголовлений труп тварини (власне, кози). А замість приємних чоловіків у накрохмалених футболках – бородані у шкіряних куртках і хутряних шапках.
Під час гри учасники вибивають один одному зуби, протикають очі та ламають черепи... І так уже восьме століття поспіль!
Знаково, але правила прості: тіло звіра закидають в яму, прозвану "колом справедливості". Вдалині від ями встановлюється жердина – якихось кілька століть тому відстань становила кілометри, тепер вона скоротилася до ледве сотні метрів.
Далі гравці верхи на конях мусять проткнути гострим ціпком тушку тварини, обскакати довкруж жердини й повернути тіло до ями. Кількість учасників варіюється від дюжини до кількох сотень.
Теоретично гравці діляться на дві команди, але з наростанням азарту іноді переходять на систему "кожен сам за себе" і б'ють ціпком по тілах усіх зустрічних вершників. Зламана рука чи нога не привід залишати поле – гравці перебинтовуються та знову занурюються у бузкаші.