Чи буде Зеленський другим Петлюрою?

Щоби повторити шлях Ґолґофи керманича Директорії УНР, ексдиректор «Кварталу 95» віддасть ворогу українські терени. Принаймні, частину.

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

На світлині вище більш як столітньої давнини бачите залізничний перон у Станіславові (нині Івано-Франківськ), де гуртом стоять українські й польські офіцери з генералами. На передньому плані, праворуч — Симон Петлюра, а поруч із ним — Юзеф Пілсудський.

Це фото датоване початком липня 1920 року. Та чи може мати ця світлина якесь відношення до нашого сьогодення? Гадаю, що так!

Бо нині Президент України опинився у схожій ситуації, як близько 100 років тому його попередник — Симон Петлюра. А саме: віддавати, чи не віддавати, українські території ворогові, який їх захопив?

Щось подібне діялося у 1919 році з українською Галичиною та суміжними землями Західноукраїнської Народної Республіки. Вони тоді вже другий рік вели затяжну й криваву війну проти Польщі, відстоюючи своє право залишатися українцями у своїй державі, а не ставати поляками.

У ті роки наші прадіди виборювали своє право мати власну державу, яка б була рівноправною серед цивілізованих держав Європи. І, якби не раптова зрада Петлюри, який всупереч попереднім домовленостям відмовився надати військову допомогу галицьким українцям в їхній кровопролитній і вельми жорстокій війні проти поляків, — хто зна, який би розвиток мали історичні події далі...

Отож, хвалених петлюрівських полків і вкрай потрібних боєприпасів, ми тоді, від Києва, так і не дочекалися. Можливо, ЗУНР (чи «Західні області УНР», як тоді в Києві було заведено називати) у ті місяці й вистояла б та перемогла ворога. Але, Петлюра мало того, що цинічно «кинув» галицьких українців.

Він не просто залишив їх напризволяще у нерівній боротьбі, так ще й уклав мир із поляками. А далі вже разом із Пілсудським протистояв полкам більшовика Сємьона Будьонного.

Однак, уже за 4 місяці поляки в особі Пілсудського самі «кинули» Петлюру, розірвавши з ним усі попередні домовленості. І, для Петлюри то був не тільки програш на усіх фронтах, а таки справжній крах його наївних ілюзій будувати Велику Україну без галицьких українців...

Отож, коротке резюме від мене:

• по-перше, всі обставини вказують на те, що теперішнього Президента України таки схилили до віддавання частини східноукраїнських територій російському агресорові. І, вже невдовзі, Володимир Зеленський може вчинити із частинами Донбасу, Запоріжжя чи Слобожанщини (які наразі окуповані росіянами), так само як учинив був Петлюра, віддавши 1919 року полякам Галичину;
• по-друге, мабуть, в останні два тижні запущено сценарій довести сучасних українців — отими, чим раз довшими відключеннями електрики — до крайнього емоційного виснаження і вже потім, коли українці в такий спосіб будуть «підготовлені», запропонувати їм «швидке закінчення війни» — здачею ворогові частини наших земель на Сході.