Ніхто нині не знає, як, чим і коли завершаться бойові дії. РФ прагне винищити нас задля загарбання землі та надр, але не всі це розуміють.
Питання у заголовку, яке від початку сформульоване неправильно, адже ми досі не маємо чіткого визначення, що таке перемога, поразка або «заморожування конфлікту». Ми навіть досі сперечаємося, коли почалася війна: повномасштабне вторгнення — це продовження війни з 2014 року, чи це вже окремий етап, або просто Велика війна?
Тому логічніше говорити про завершення «гарячої фази» конфлікту та уникнення поразки у випадку можливого її рецидиву — незалежно від термінів цього настання. Але як це відбуватиметься і на яких умовах?
Обговорімо, спираючись на події останніх тижнів, а не на припущення чи заяви потенційних призначенців із президентської адміністрації Дональда Трампа. Сьогодні вже є події, які дозволяють зробити певні висновки, а які саме?
Якщо скласти все це докупи, ми бачимо активну підготовку до введення або розгортання іноземного контингенту вздовж лінії фронту як гарантії. Зверніть увагу: не йдеться про миротворців у звичному розумінні, але саме про гарантії.
Що далі? Без НАТО, оскільки глоси про нашу «неготовність» у той чи інший спосіб лунали з усіх боків; ми, звісно, виступаємо проти такого підходу, але чи залишиться наша позиція незмінною? Ну й згадайте, як ще пів року тому всі говорили про «кордони 1991 року», і порівняйте з тим, що ми чуємо зараз.
Окуповані території. Поки все зводиться до того, що контроль над ними залишатиметься не в наших руках. Так, ми ніколи не відмовимося від цих земель і не визнаємо їх російськими, але у нинішньому підході ми їх і не повернемо.
Чи згодні ми з таким варіантом? Це риторичне питання, як і питання щодо НАТО, проте паралельно Європа формує передумови для нового — додаткового — безпекового альянсу, де Україна може отримати своє місце і це вже не НАТО, але й не Будапештський меморандум.
Ось така картина вимальовується. Звісно, ми не можемо ігнорувати плани та думки росії, хоча незалежно від їхніх дій, це або підіграє союзникам, або не завадить їм реалізувати свої наміри.
Чи є це хорошим сценарієм для нас? Це спірне питання, оскільки без підтримки США наші варіанти значно звужуються, тому слід дивитися на ситуацію об'єктивно та готуватися до реальності, щоб уникнути розчарувань.
Те саме стосується й припинення вогню: воно також може не відбутися, просто тримайте це у голові. І для тих скептиків, які вважають, що президент такого не підпише: згоден.
Угоду може підписати переговорна група, наприклад, на чолі з... Давидом Арахамією. Ну, а потім її ратифікує Верховна Рада чи РНБО, що з іміджевого боку це виглядає логічніше.
Чи врятує це від падіння рейтингів? Складно сказати, поки на горизонті немає сильного суперника на виборах, отож зараз обговорювати це зарано.