Я відчуваю 2022-й як легший, ніж 2014-й. Тоді нас було так мало...
Ми, котрі взяли до рук зброю, були групкою маргіналів, – котрими, за великим рахунком, лишалися до 24 лютого цього року. Ми тоді пішли назустріч невідомому – війні, котру ми до того практично не знали.
Тепер уже російське військо потрапило на війну – на війну на котру воно не збиралося, і до котрої його, крім певних винятків, не готували. Вони все збиралися завершити, як у Криму – без втрат і за кілька днів.
Але тепер проти них піднялася ціла країна. І нині я спокійний, бо зі мною чи без – я бачу, справа буде робитися.
Тому зараз я воюю без страху в серці. Я бачу за собою тінь величезного народу-силача, я спокійний так, як не був спокійний ніколи.