Сучасні війни нав’язують нам нові методи боротьби.
З кожним днем більшість навіть пересічних людей усвідомлює, що головна зброя – не танки та авіація, а, зокрема, методи економічного, політичного та інформаційного впливу. Про останній хотілося б говорити більше, оскільки він забезпечує успіх попереднім методам.
Коротко хочу викласти суть такого поняття як дезінформація. У 1972 році КДБ дало визначення цьому методу таким чином: «Спеціально підготовлені відомості для створення у супротивника хибного уявлення про дійсність, на основі якого він може ухвалювати рішення, вигідні стороні, що дезінформує».
Далі хочу розповісти один із прикладів психологічного впливу, що приніс успіх Вермахту при захопленні важливого стратегічного пункту.
До кінця 1941-го року стало зрозуміло, що план «Барбаросса» провалився, і радянські війська в ході декількох операцій зупинили німецький наступ на всіх ділянках фронту та відкинули супротивника на 50 кілометрів від Москви. Німецький наступ зупинився, але вже до літа 1942-го року була розроблена стратегічна наступальна операція «Балу», ціллю якої було прорватися на Північний Кавказ, вийти на рубіж річки Волги та відрізати нафтоносні райони на Кавказі.
Виконання операції було поставлено на групи армій «А». В тилу радянської армії німецький наступ забезпечували диверсанти Абверу з полку «Бранденбург 800». Вони провели ряд успішних операцій, та одну з них можна вважати блискавичною.
2-го серпня бійці «Балтійської роти» Бранденбургу під командуванням лейтенанта Адріана фон Фолькерзама у складі 62-х диверсантів, перевдягнутих у форму НКВС, на трофейних ЗІСах проникли в Майкоп.
Адріан фон Фолькерзам походив з роду остзейського дворянства. Народився 20 грудня 1914-го року у Санкт-Петербурзі, його дідусь Дмитро фон Фолькерзам був контр-адміралом російського флоту. Адріан вільно володів російською мовою, вивчав економіку у Мюнхені, Кенігсбергу та Відні. Служив у головному управлінні імперської безпеки в якості спеціаліста з економічних та політичних питань Росії. З травня 1941-го року командир «Балтійської роти» у складі «Бранденбург-800».
Фолькерзам діяв під прикриттям майора НКВС Трушина, котрий за легендою прибув зі Сталінграду в Майкоп для перевірки оборони міста. Диверсанти займалися розвідкою та диверсіями на різних об’єктах, а 8-го серпня захопили та знищили міський вузол зв’язку та вивели з ладу всі лінії зв’язку.
Згодом захопили телеграфну станцію та на всі запити відповідали коротко: «Місто покинуте. Телеграф припиняє свою роботу!»
Наступного ж дня Фолькерзам об’їжджав позиції радянської армії, поширюючи дезінформацію, що вони майже в оточенні і місто скоро буде взято, хоча німецькі війська знаходились на відстані 20-ти кілометрів від Майкопу, і навколо міста була зосереджена серйозна лінія оборони.
В цей час диверсанти імітували вибухи снарядів по місту, чим підсилювали «правдиві» слова свого командира. Вже через добу частини Вермахту без бою захопили місто. А наш головний персонаж згодом був нагороджений Лицарським Залізним Хрестом.
Дану операцію можна називати блискавичною, оскільки самі ж виконавці піддавали себе великому ризику, і головним їхнім козирем був страх червоноармійців перед каральними органами НКВС. В будь-який момент всі плани могли рухнути через банальну доповідь вищому керівництву про «перевірку» зі Сталінграда.
По суті метод дезінформації в Майкопі був доволі примітивним. З плином часу ці технології розвиваються, і їх ми могли побачити на Донбасі 2014-го року, коли ворог обертав проти України місцеве населення, а подекуди через «українські» ЗМІ спотворював реальну картину на фронті.
Жертвами цього впливу ставали навіть військовослужбовці та їхні сім’ї. Кричущим прикладом є 5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття», котрий у серпні 2014-го покинув бойові позиції та відправився аж до Івано-Франківська. І, якщо поглиблено розібратися у цій ситуації, то можна побачити реальний вплив осіб, що займалися ворожою дезінформацією.
Спеціально для «Останнього Бастіону»