В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць
Сьогодні, 19 лютого, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.
У заході взяли участь близькі загиблих героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, військовослужбовці Київського гарнізону.
Дзвін Пам’яті пролунав шість разів...
У цей день внаслідок бойових дій з російськими окупантами у 2015 році загинули:
Сержант ГОРБЕНКО Андрій Степанович
Андрій Горбенко - у серпні 2014 року був мобілізований до лав ЗСУ. Був сержантом аеромобільно-десантної роти, старшим водієм аеромобільно-десантного взводу.
Загинув 19 лютого 2015 р. поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком від мінометного обстрілу.
Залишилася дружина та дві доньки.
Старший лейтенант ПОКЛАДОВ Андрій Євгенович
Андрій Покладов - закінчив навчання в СПТУ-22, Криворізькому авіаційно-технічному коледжі, Кременчуцькому інституті економіки та нових технологій, Кременчуцькому політехнічному інституті.
Працював начальником відділу збуту приватного підприємства, економістом, брокером, наладчиком агрегатних верстатів, автослюсарем, директором по виробництву приватного підприємства.
Проходив аспірантуру при Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, кандидатську дисертацію писав по темі очистки води.
Під час війни — командир зенітної батареї, 15-й окремий гірсько-піхотний батальйон.
Загинув 19 лютого 2015-го під час боїв за Дебальцеве при відході із Чорнухиного. Тіло Покладова знайшов терорист та подзвонив його дружині.
Вдома залишилася дружина.
Сержант САДОВСЬКИЙ Богдан Анатолійович
Богдан Садовський - мобілізований 2014-го, старший навідник 93-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 19 лютого 2015-го у селі Піски Ясинуватського району, коли терористи обстріляли з БМ-21 ротний опорний пункт.
Без Богдана лишилися мама, брат, дружина, доньки 1998 р.н. та 2010 р.н.
У 2017 році віддали життя за Україну:
Молодший лейтенант ГРИНЧИШИН Максим Ігорович
Максим Гринчишин - У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 серпня 2014 року призваний за частковою мобілізацією Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом. Пройшов двотижневі навчання у 184-му навчальному центрі в с. Старичі Яворівського району, після чого був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква, Київська область.
З 30 серпня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України.
В подальшому підписав контракт. Маючи звання молодшого лейтенанта, проходив службу на посаді командира зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону. Воював в районі Волновахи, Старогнатівки, обороняв Авдіївку.
Загинув 19 лютого 2017 року від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка.
Залишилась мати, сестра.
Солдат ДЕЛЮКІН Юрій Петрович
Юрій Делюкін - під час російської збройної агресії проти України з 2015 року служив за контрактом, майже рік виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Влітку 2017 планував вчитись на офіцера, склав перший іспит.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.
16 лютого 2017 року, під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Зайцеве, що на північ від окупованої Горлівки, дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера. З Бахмута був доставлений санавіацією до Харкова. Було проведено операцію, але врятувати життя воїна не вдалося, він помер о 5:40 19 лютого у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.
Залишились мати Тетяна Олександрівна і молодший брат.
Цього дня 2018 року загинув:
Сержант ЄГОРОВ Валерій Ігорович
Валерій Єгоров - 19 березня 2014 року призваний за мобілізацією, спочатку служив у 1-й танковій бригаді старшим навідником мінометного розрахунку, за 2 місяці перевівся до 34-го батальйону «Батьківщина» — щоб бути на передовій.
На фронті з липня 2014-го, був командиром гранатометного відділення, спочатку батальйон доправили до Костянтинівки, а 21 липня почався штурм Дзержинська; брав безпосередню участь. Пробув приблизно місяць на позиціях у напрямку Дебальцевого та висоти Гостра Могила, там вперше здійснив розвідувальний рейд. З 1 листопада 2014 року став розвідником; 2015-го брав участь у боях за Зайцеве. 25 грудня 2015 року підписав контракт; сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу. У вільний час на фронті ковалював.
19 лютого 2018 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Піски (Ясинуватський район) — група Єгорова потрапила під обстріл з АГС-17, Валерій зазнав осколкового поранення у голову, ще дві години боровся за життя.
Без Валерія лишились батьки і старший брат.
Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання.
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!