Вісь зла Пекін-Москва-Тегеран продовжує штовхати світ у нове пекло планетарного конфлікту. У Вашинґтоні намагаються стримано мовчати.
Скажемо відверто, що поточна ескалація, яку ми зараз бачимо з боку Ірану, безумовно піде на користь хоч і непростій, але перемозі України. Час «давати випереджувальні сигнали» про свою силу від обох міжнародних полюсів завершився уже давно.
Тепер «раптові» події дедалі більше нагадують цілком собі повноцінне скатування в ескалацію, на яку з часом доведеться реагувати — хоч не хочеш, то мусиш. Удари по єменським хуситам були вочевидь відповіддю на раптовий напад на Ізраїль.
США далі матимуть все менше простору «утримуватись» від більшої ескалації. Бо самі «удари» по їх союзникам перестають бути регіональних масштабів — вони глобалізуються і часом з'являється враження про неабияку приховану координацію між подіями.
Це якраз те, що нам треба. Не той Світ, в якому питання України можна спустити на гальмах бо воно важливе лише Україні, а той Світ, де ми раптом опинились в стані держави з однією з найсильніших армій Європи та навіть зібрані до купи чехи з болгарами не зможуть ніяк нас замінити.
Політичне керівництво США ще зовсім недавно подавало живі ознаки того, що воно прагне відпетляти в деяких аспектах міжнародного конфлікту. Тепер же кожна нова така подія доводить, петляти більше неможливо.
Питання лише в часі та місці, де буде нанесено наступний удар. Звісно, ця подія сьогодні лише ще одна в ланцюжку, але із кожною такою подією, відкат і status quo стає все більш ілюзорно неможливим.