Парламент Естонської республіки не зміг підтримати корінні народи Московії, обранцям забракло голосів.
Відповідну інформацію оприлюднила міжнародна волонтерська спільнота "InformNapalm", передає аґенція "Останній Бастіон".
Зазначається, що "за" проєкт вказаної заяви висловилися всього 15 зі 101 депутата (переважно це представники опозиційних патріотичних партій – прим. ред.), тоді як "проти" – 46.
«Це ганьба для європейської країни, яка відстоює демократичні права і свободи. Розгляду парламентської заяви передували численні засідання Комітету із закордонних справ і тривалі дискусії під час пленарного засідання Рійґікоґу. Власне Естонія демонструє, що не готова наважитися виступити на захист фіно-угрів Росії та решти корінних народів, поневолених Москвою», – прокоментував ситуацію аналітик Центру дослідження безпекового середовища "Прометей" Павло Подобєд.
А проте, Таллінну, як і Гельсинкі з Будапештом слід повчитися у Києва, як нині потрібно говорити й вести справи з країною-агресором.
Нагадаємо, навесні 2019 року Верховна Рада України ухвалила постанову про звернення до ООН, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у РФ.
До всього, цьогоріч у складі української делегації з трибуни ООН виступив головний старійшина (інязор – прим. ред.) ерзянського народу Сирєсь Боляєнь, який розповів про терор і утиски, вчинені проти його земляків путінським режимом.
Між тим, як раніше інформував "Останній Бастіон", у комуністичному Китаї розпочали примусовий продаж домівок, майна та підприємств репресованих уйґурів через платформи "Alibaba".