У військових кабінетах на березі Сени вимагають від цивільних чиновників припинити саботаж. На кону не лише доля України, а й усієї Європи.
Таку думку у розмові із виданням Politico висловив досвідчений армійський генерал Бертран Тужуз. Віднедавна він очолює новостворене Сухопутне командування французької армії у межах Європейської спілки.
За словами авторитетного військовика, сьогодні вкрай необхідно скоротити «неймовірну» тяганину, щоби швидше переміщати особовий склад і бойову техніку континентом. Його ініціативу підтримують поляки з литовцями та румунами.
«Якщо Європа хоче стримати майбутню потенційну російську агресію, їй доведеться набагато краще справлятися із переміщенням танків, військ і боєприпасів. Будь-яка затримка дасть нашому противнику фору», — переконаний Бертран Тужуз.
Під час Холодної війни (1946-1991) країни звикли переміщати військове спорядження, і тоді це завдання було «дуже простим», але «поступово стало надзвичайно складним». Цілком доцільно, вважає французький генерал, повернути армійську мобільність у свідомість європейців.
«А для цього нам потрібна практика! Якщо РФ нападе на якусь із країн-учасниць НАТО, європейські та американські солдати повинні будуть якнайшвидше дістатися Східного флангу Альянсу. Проте на шляху до швидкого переміщення стоять перешкоди.
Їх безліч. Зокрема, це тривалі та розрізнені адміністративні процеси для перевезення військового майна через кордони та недостатня інфраструктура — включаючи мости та тунелі — для переміщення бронетехніки, а також брак транспортних засобів, таких як залізничні», — заявив Бертран Тужуз.
Генерал покликається на досвід армії Наполеона I Бонапарта, що не знала бюрократичного тягаря, а тому відносно швидко подолала пів Європи: від Райну до Нямунаса. Теперішнє французьке військо болісно усвідомило, наскільки складно перетинати континент.
«Навесні 2022 року, коли ми відряджали один батальйон у Румунію у відповідь на російське вторгнення в Україну, це видавалося мукою. Ми виявили масштаби адміністративної тяганини. В Україні триває війна, а митники пояснюють, що у нас немає потрібного тоннажу на вісь, і що нашим танкам заборонено перетинати кордон Німеччини. Це просто неймовірно», — наголошує генерал.
Крім адміністративного тягаря, французькі та румунські солдати не володіють найважливішими навичками. Але якщо із румунами все зрозуміло, то французи, котрі роками воювали у країнах Сахелю й Середнього Сходу, паплюжать спадщину не лише Наполеона.
«Ми билися в Іраку, Афґаністані, Малі й Ніґері, проте цього виявилося замало задля завантаження військової техніки на потяги. Наші військові логісти й менеджери залізничних станцій національної транспортної компанії «SNCF» діють поза межами своєї компетентності, вони безладні й неефективні. Мушу визнати, що ми цілком забули те, що вміли робити ще чверть століття тому», — невтішно висновує Бертран Тужуз.
Своєю чергою, як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», російсько-українська війна — війна перехідної доби. На цьому наголошено у стінах Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.