Таємний документ російської розвідки свідчить про глибоку підозру до Китаю.
Російські мисливці на шпигунів дедалі більше занепокоєні китайським шпигунством, попри зближення між країнами.
Про це йдеться у статті The New York Times.
Публічно президент росії владімір путін заявляє, що дружба його країни з Китаєм є непохитною — це стратегічна військова та економічна співпраця, яка вступила в «золоту еру».
Але у коридорах Луб’янки, штаб-квартири Федеральної служби безпеки росії (ФСБ), таємний підрозділ розвідки називає китайців «ворогом».
Цей підрозділ, про існування якого раніше не повідомлялося, попереджає, що Китай становить серйозну загрозу безпеці росії. Його співробітники стверджують, що Пекін дедалі активніше намагається вербувати російських шпигунів і отримати доступ до чутливої військової технології, іноді залучаючи до цього незадоволених російських науковців.
Розвідники повідомляють, що Китай шпигує за діями російської армії в Україні, щоб дізнатися більше про західну зброю та методи ведення війни. Вони побоюються, що китайські вчені готують підґрунтя для територіальних претензій до росії. Також попереджають, що китайські шпигуни здійснюють розвідку в Арктиці під прикриттям гірничодобувних компаній і науково-дослідних установ.
Ці загрози викладено у внутрішньому восьмисторінковому плановому документі ФСБ, який отримала газета The New York Times. У документі окреслено пріоритети в боротьбі з китайським шпигунством. Він не датований, але з контексту видно, що його створено наприкінці 2023 або на початку 2024 року.
Хакерське угруповання Ares Leaks здобуло цей документ, але не розкрило, яким чином. Це унеможливлює його остаточну перевірку, але The Times поділилася документом із шістьма західними розвідувальними структурами, всі з яких визнали його автентичним. Документ дає найдетальніше уявлення про погляди російської контррозвідки на Китай.
росія витримала роки західних фінансових санкцій після вторгнення, спростувавши прогнози про крах своєї економіки. У цьому виживанні значну роль відіграє Китай.
Китай — найбільший покупець російської нафти, він також постачає критично важливі мікрочіпи, програмне забезпечення та військові компоненти. Коли західні компанії залишили російський ринок, їхні позиції зайняли китайські бренди. Країни заявили про намір співпрацювати у багатьох галузях — від кіновиробництва до будівництва бази на Місяці.
путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін невпинно просувають «партнерство без обмежень». Але таємна записка ФСБ свідчить: обмеження таки існують.
«Політичне керівництво — за зближення з Китаєм, — каже Андрій Солдатов, експерт з російських спецслужб у вигнанні у Британії, який проаналізував документ на запит The Times. — А спецслужби дуже підозріло до цього ставляться».
Прессекретар путіна Дмитро Пєсков відмовився коментувати. Міністерство закордонних справ Китаю також не відповіло на запит журналістів.
У документі йдеться про «напружене й динамічне» розвідувальне протистояння між двома країнами, які демонструють зовнішню дружбу.
За три дні до вторгнення в Україну в 2022 році ФСБ затвердила нову контррозвідувальну програму під назвою «Антанта-4», як свідчить документ. Ця назва — очевидний жарт, який приховує справжню мету: перешкодити китайським шпигунам шкодити російським інтересам.
Це рішення, найімовірніше, було пов’язане з тим, що майже всі військові та розвідувальні ресурси росії було перекинуто в Україну, за понад 6 тисяч кілометрів від кордону з Китаєм — і Кремль остерігався, що Пекін може скористатися моментом.
Згідно з документом, саме так і сталося. Китайські шпигуни активізували спроби завербувати російських посадовців, експертів, журналістів і підприємців, наближених до влади.
Щоб протидіяти цьому, ФСБ наказала своїм співробітникам перехоплювати «загрозу» і не допустити передачі стратегічно важливої інформації. Оперативники повинні проводити особисті бесіди з громадянами рф, які тісно співпрацюють з Китаєм, і попереджати їх про спроби Пекіна скористатися ситуацією, отримавши доступ до передових наукових розробок.
ФСБ також наказала постійно збирати інформацію про користувачів китайського месенджера WeChat. Зокрема йдеться про злам телефонів і аналіз даних за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Можливий довгостроковий союз двох авторитарних держав із населенням майже 1,6 млрд і близько 6 тис. ядерних боєголовок викликає велике занепокоєння у Вашингтоні.
Дехто в адміністрації Трампа вважає, що шляхом зближення з путіним можна розірвати зв’язок росії з Китаєм і уникнути сценарію, коли дві ядерні держави виступають спільно проти США.
У такому ключі документ ФСБ підтверджує теорію, що росію можна відвернути від Китаю. З нього видно, що з обох боків відчувається недовіра. Китай, наприклад, піддає своїх агентів перевірці на детекторі брехні після повернення додому, пильніше стежить за 20 тис. російських студентів і намагається завербувати росіян, які мають китайських подружжів.
Інше прочитання документа, навпаки, може свідчити про безперспективність спроб США змінити курс росії. Якщо путін, усвідомлюючи всі ризики, усе ж вирішив зближуватись із Китаєм — це його усвідомлений вибір.
путін і Сі зустрічалися понад 40 разів. Після вторгнення в Україну їхнє партнерство стало ще глибшим. росія — один із найбільших постачальників енергоносіїв, а Китай — найбільший споживач.
Для російських контррозвідників це створює делікатну ситуацію. У документі йдеться про необхідність стримувати китайську шпигунську активність, не зашкодивши двостороннім відносинам. Співробітникам наказано уникати публічних згадок китайських спецслужб як потенційного ворога.
Документ, ймовірно, призначений для територіальних підрозділів ФСБ. Його автор — 7-а служба Департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ (ДКРО), яка відповідає за боротьбу з шпигунством з боку Китаю та інших азійських країн.
Страх перед посиленням впливу Китаю домінує в документі. Але невідомо, наскільки ці побоювання поширені в ширшому російському політикумі. Навіть союзні країни регулярно шпигують одна за одною.
На думку експертів, саме Китай є найактивнішим розвідником серед іноземних держав, присутніх у росії.
«Їхня розвідувальна активність у росії значно перевищує всі інші країни, включно з американцями», — каже Сергій Жірнов, колишній офіцер КДБ, який зараз мешкає у Франції. — Вони працюють масово. Просто як ковдрою накривають усе».
У документі ФСБ згадано 22 приклади передбачуваного китайського шпигунства, зафіксованого з 2020 року. Він свідчить про глибоку підозру з боку російських спецслужб, яку лише посилило вторгнення в Україну.
ФСБ переконана, що Китай хоче скористатися війною для збору інформації про західну зброю, яку Україна використовує на фронті. В одному випадку китайські вчені просили російських колег надати зразки західної техніки, захопленої в бою. В іншому — китайські дослідники цікавились місцем розташування підрозділів, оснащених західною артилерією.
В інших випадках китайські шпигуни прикидалися студентами, науковцями або працівниками державних установ. Один агент, наприклад, намагався отримати доступ до російського заводу, де зберігаються залишки західної зброї. Інший — прагнув зібрати інформацію про російське устаткування для виявлення підводних човнів.
Окрему увагу документ приділяє китайським геологічним компаніям, які працюють на російській півночі, в Сибіру та в Арктиці. Там вони збирають відомості про поклади корисних копалин, транспортні шляхи, інфраструктуру та навіть… секретні об’єкти.
ФСБ також занепокоєна географічною експансією Китаю. Йдеться про публікації китайських науковців, у яких Сибір і Далекий Схід росії змальовуються як історично китайські території. Такі публікації зростають у кількості, а деякі з них навіть рекомендуються до вивчення у вузах Китаю.
Один китайський вчений, як зазначається в документі, «систематизував» близько 300 історичних тверджень на користь територіальних претензій Китаю до росії.
На думку ФСБ, це створює «інформаційно-психологічне підґрунтя» для потенційної «повзучої експансії» Китаю в регіоні.
Важливо підкреслити: росія й Китай не мають територіальних суперечок на офіційному рівні. Усі такі спірні питання були врегульовані ще на початку 2000-х. Проте побоювання, що Пекін у майбутньому змінить курс — живі в умах російських спецслужб.
Ці побоювання ще більше загострюються через численні приклади вербування китайською розвідкою російських громадян. У деяких випадках, зазначених у документі, китайські дипломати в Москві особисто контактували з об’єктами вербування. В інших — китайські агенти пропонували винагороду за наукові або військові дані, користуючись фінансовими труднощами російських фахівців.
Іноді ФСБ дозволяла цим операціям тривати, щоб спостерігати за розвитком подій. В одному випадку агент дозволив російському вченому поїхати до Китаю, щоб простежити, які саме дані там намагатимуться отримати.
У документі навіть згадано, що ФСБ рекомендує своїм співробітникам вести «контрольовану оперативну гру» з китайськими спецслужбами. Тобто — навмисно підсовувати їм неправдиву або застарілу інформацію, щоб дезінформувати їх.
Загалом ФСБ вважає, що хоча російсько-китайське стратегічне партнерство може тривати ще довго, Китай залишатиметься не лише партнером, але й потенційним ворогом.
Автори:
Пол Сонн — міжнародний кореспондент, який зосереджується на росії та різноманітних наслідках внутрішньої й зовнішньої політики президента володимира путіна, з особливим акцентом на війну проти України.
Антон Трояновський — керівник московського бюро The Times. Він пише про росію, Східну Європу, Кавказ і Центральну Азію.