На поверхні лежить явний доказ, який ігнорують. Кремль немає спроможностей вести довгу війну такої інтенсивності проти України.
Якби у московитів були сили вести довгу війну, вони б не робили масованих повітряних атак на українські тили. Ворог би виснажував наш ресурс в'ялою війною на лінії безпосереднього зіткнення, не особливо прагнучи просуватися вперед.
Якби вони мали запас міцності, вони б «мололи» нашу живу силу там й робили б все, аби український тил якнайшвидше перестав відчувати війну і занурився в клопоти буденного мирного життя. Згодом прірва між фронтом і тилом стала б безоднею.
Таку країну було легше хитати зсередини, це був би ідеальний сценарій для московитів, а проте, є одне але... Задля того, щоби реалізувати таку стратегію, потрібен час, ну, і звісно ж, головне — ресурс.
У московитів немає ні першого, ні іншого. Саме тому вони гатять дронами та ракетами по мирних містах, саме тому вони намагаються залякати нас і весь світ «орєшніками» і ще чимось там.
Вони роблять це, бо знаходяться на межі можливостей. За цілою низкою проблем у них дедалі більше підгорає зсередини, а тому їм треба поспішати, підганяти інших, щоб у самій РФ не почало горіти серйозно.
Вони б так не метушилися, якби у них був впевнений запас сил і ще одна їхня засаднича проблема. Вона у тому, що їхні можливості не відповідають заявленим амбіціям, — це стане явним і для самих росіян, якщо не поспішати.
Ворог продовжує війну із великою натугою. А ще, видається, ворог точно боїться дуже неприємних внутрішніх «сюрпризів», які у будь-який момент може актуалізувати сьогоднішнє становище.