Нині слово це вважається образливим для росіян. Однак мало хто знає, що так було не завжди… Віддавна слова «москаль» означало приналежність до Москви, Московського князівства. У первісному вигляді воно так і звучало – москваль. Однак з часом буква «в» випала, оскільки утруднювала вимову. От і з’явився москаль. Отже, теперішній москвич – це і є колишній москаль.
Пізніше у нас так почали називати солдатів Російської армії, в тім числі і українців, які там служили. Варто згадати знамениту п’єсу нашого класика Івана Котляревського «Москаль-чарівник», яка написана у 1819 році. Вперше видана в «Українському збірнику», 1841 року в Москві І. І. Срезневським. «Москаль-чарівник» з величезним успіхом ішов тоді у Санкт-Петербурзі в Олександрівському театрі та в Малому театрі у Москві.
Тоді ні в кого це не викликало подиву чи обурення. Так само, як і згадки про москалів у творах Шевченка: «кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…».
У радянські часи за мотивами твору Котляревського навіть поставили фільм, щоправда, назву дещо видозмінили – «Шельменко-денщик». А от уже 1995 року на кіностудії ім. О. Довженка було знято фільм з оригінальною назвою «Москаль-чарівник», де в головних ролях знялися Богдан Бенюк і Руслана Писанка.
До речі, самих «цивільних» росіян у нас здавна називали «кацапами». За однією з версій, це пішло від виразу «как цап», оскільки росіяни на той час носили бороди, а от на українських землях це було не заведено. Все-таки і тоді ми були ближче до Європи, де бороди не шанувалися. Недарма Петро Перший, прорубавши «вікно у Європу» передусім узявся рубати й самі бороди, аби принаймні тодішні вельможі хоч зовні були схожими на європейців.
Дещо інша ситуація була на Галичині, яка не входила до складу Російської імперії. Там слово «москаль» асоціювалося не просто з російськими солдатами, а уже як… з російськими окупантами, чужеземцями. Власне, інших росіян там фактично й не бачили. Прижилося це слово й за часів Радянського Союзу, а після 1991 року «перекочувало» й у інші регіони України.
До речі, так кажуть не лише українці. Але й поляки. Навіть в оригінальній версії польського гімну теж є згадка про москалів:
Niemiec,
Moskal nie osiędzie,
Gdy jąwszy pałasza
Hasłem wszystkich zgoda będzie
I Ojczyzna nasza.
…
Німець, москаль не усидить,
Як піднявши палаш,
Гаслом усіх нас згода стане
І Вітчизна наша.
Павло ДОЛИНСЬКИЙ