Недарма кажуть, що кожна ідея може стати геніальним винаходом.
Так сталося і з братами Жосефом і Етьєном Монгольф'є. Одного разу, сидячи біля каміна, вони помітили, що сорочка, яка висіла над ним, надулася. Тоді їм в голову й прийшла геніальна ідея.
У листопаді 1782 року вони пошили експериментальну модель повітряної кулі та нагріли її над вогнем. Куля піднялася на висоту 30 метрів.
У 1783 році брати Монгольф'є повторили спробу і підняли в повітря кулю на висоту понад 1000 метрів. Це була перша публічна демонстрація аеростата.
Французький вчений-фізик Жак Александр Сезар Шарль теж працював над створенням повітроплавного апарату. У 1783 році він виготовив кулю, яку наповнив водневим газом.
Залежно від різних способів заповнення повітряних куль вони отримували різні назви. Сфери, які наповнювали теплим повітрям, називали "монгольф'єри", а воднем — "шарльєри". Перший "шарльєр" був запущений із Марсового поля у Парижі 1783 року.
Але всі ці досліди проводили тільки на кулях без пасажирів. І тільки 19 вересня 1783 роки брати Монгольф'є відправили у політ перші живі душі: барана, півня і качку.
А 21 листопада в кошику ризикнули піднятися в повітря два французи-аристократи. Пролетівши 9 км на висоті 1000 метрів, вони разом з кулею повернулися на землю неушкодженими.
Удосконалення повітряних куль велося і надалі. Зараз аеростати стали навіть популярним видом спорту і з успіхом використовуються в багатьох сферах.