Чим попередній договір відрізняється від основного пояснюють чиновники міністерства юстиції.
Договір купівлі-продажу є добре знайомою для більшості учасників цивільних правовідносин угодою, завдяки якій майно може перейти у власність від однієї особи до іншої.
Інколи підписанню основного договору передує укладання попереднього, тобто своєрідної гарантії, що в майбутньому сторони обов’язково підпишуть головну домовленість.
Потреба в попередньому договорі може виникнути, якщо у сторін, або у когось одного, відсутні всі необхідні документи для укладання основного договору (наприклад при купівлі-продажу нерухомого майна, яке перебуває на етапі будівництва).
Всі його істотні умови, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір, так само як й основний також можна, а якщо предметом угоди є нерухомість, то й необхідно посвідчувати у нотаріуса.
До речі, минулого року державні та приватні нотаріуси на теренах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстрували понад 35 тисяч договорів з відчуження нерухомого майна (крім земельних ділянок), зокрема на Полтавщині – більше як 14 тисяч, на Сумщині – 10 тисяч та понад 11 тисяч угод посвідчили нотаріуси на Чернігівщині.
Матеріал надано Сектором комунікації з громадськістю Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції