Добра (сучасна) українська традиція: всі тварини рівні, але деякі рівніші. І... тваринніші. Просто гидота, борони Господь!
У нас у країні від початку повномасштабної війни діє заборона на великий вивід валюти. Це вимушений захід просто тому, що інакше гривня швидко девальвувалася б.
Вона і так девальвувалася — всі помітили, еге ж, але могло б бути прямо незівставно гірше. Зрозуміло, це не всім до вподоби, і деякі з тих, кому це справді не до вподоби, знайшли шпаринку.
Вони мають можливість звертатися до Кабінету міністрів із проханням валютні обмеження щодо них не застосовувати. І от, в лютому так і відбулося, коли ціла низка компаній прийшли із проханням звільнити їх від заборони на вивід валюти, бо ж їм треба обслуговувати свої боргові зобов'язання за кордоном.
І Кабмін дозволив, задовільнивши понад 15 прохань. За іронією, «олігархічним бізнесом» серед тих, кому дозволили більше за інших, не можна назвати хіба «Vofaphone»; а так там «ДТЕК» і «Метінвест» Ріната Ахметова, «Кернел» Андрія Веревського, та пінчуківський «Інтерпайп».
Загалом вони хочуть вивести за кордон десь $1,8 мільярда. Інакше, кажуть, може бути змушені оголосити дефолт, бо просто не зможуть заплатити за власні позики, навіть маючи гроші на руках.
Проблема у тому, що Кабмін сам не має права знімати обмеження, бо у нас є незалежний регулятор — Національний банк, і уряд може хіба просити його. Національному ж банку така ідея навряд чи до вподоби:
І з суто економічної ($1,8 мільярда — це десь 5% від золото-валютних резервів країни, це просто ризиковано). Якщо щось станеться із курсом, відповідатиме не Ахметов і Пінчук, і навіть не Кабмін.
Гірш того, оскільки війна триває, а зовнішня допомога зменшується, зменшуються і резерви. Тож, звісно, справді не хочеться розоряти великий бізнес (він все ж податки платить), але коли є ризик розорити всю країну під час війни, це буквально смертельна загроза.
Далі ще гірше: проти таких «ексклюзивних правил» виступає також МВФ. Як із вищеназваних причин, так і тому, що вважає, що така вибірковість може завадити реструктуризації державного боргу всієї України за єврооблігаціями.
Поки що маємо битву двох йокодзун. Скоріш за все, Нацбанк відстоїть свої позиції, але це стане аргументом для нього пришвидшити вироблення загального плану послаблення валютних політик; просто для всіх, а не для окремих «кращих людей країни».