Який же все таки хворобливо вразливий оцей навколишній світ!
Ба, нехай би сам і страждав від своєї недолугості, ні, паразит – смокче і нашу кров. Праведну.
У забаганці пофілософствувати однодумців на підмогу не кличемо – вони й так завжди тут, ми – до завсідників сторінок з порожнім контентом, мо', хоч ще хтось опам'ятається. Приклад же з їхнього засльозеного репертуару – бідне-біднісіньке дівчатко, практично Попелюшка, невинне янголятко, зірочка на олімпійському небосхилі, хто посмів замахнутися на святе?!
Мало було нам клопоту виборсуватися з хитросплетінь гібридної дипломатії з цинічним маніпулюванням датами і масштабами пацючого бліцкрігу на Харків. Остогидло порівнювати клоуна з папуасом.
Дійшло до того, що умовляння Байденом своїх співвітчизників терміново залишити Україну подвигло й британців, латвійців, данців, ізраїльтян, естонців, норвежців, японців і південних корейців теж не баритися з від'їздом.
От ви, колеги, скажіть – у вас теж макітриться, як у нас? Бо оцей ісход дипломатії на чисто побутовому рівні нами сприймається скорше як наслідок усвідомлення американським дідо невеселих передвісників неминучої глибокої старості... В унісон зі сумними дефініціями нашого Талалая: «Не хвилюйся, дійдем до порога, / Більше того, нас ще й підвезуть».
У геніальної перлини російського фігурного катання, п'ятнадцятирічної Каміли Валієвої, чий рівень виконання карколомного каскаду четверний тулуп — потрійний тулуп, потрійний риттбергер із зависанням у повітрі й ігноруванням законів фізики навіть злісними конкурентами визнаний недосяжним у найближчі десятиліття, позитивна допінг-проба на триметазидін.
«Фігурний» удар виявився настільки нижче пупа, що й ліберальні мастодонти медійного московитського поля, котрі самозабутньо креслили стріли танкових навал на Харків-Київ-Одесу, прикидали, до яких чисел лютого скуті цього року не вельми товстою кригою болота Полісся триматимуть 55 тонн «Армати» і скільки ще протягне фіґляр Жириновський на концентраторі, перемкнули увагу на «золотоносну жилу мельдонієвого спорту» − правофлангову безгімнової і безпрапорової ОКР (збірна Олімпійського комітету Росії) Камілу Валієву.
Жодної краплі стьобу, хіба що зовсім трохи зловтіхи (ворушиться десь усередині інтегральний націоналіст) – так вам, монголо-татари, і... ну... щоб вас дощ, принаймні, намочив. А талановите дитя справді не винне. Собаки висять на керманичах великодержавного спорту агресора. Ми б найперше батьків звинуватили – садюги, позбавили рідну кровинку дитинства, бо професійний спорт це – пожиттєве божевілля, вирок. Як Порошенко v2.0 – Зеленському v1,5.
Однолітки Каміли оце саме закохуються до нестями у старшокласників, гуцикають на дискотеках, гасають на роликах і байках, дехто навіть навчається, принаймні, робить вигляд. Прекрасний вік осягання: чого сюди прийшов, куди рвонеш, з ким, яким способом. «І перші болі перших ран...».
У п'ятнадцятирічної олімпійки Каміли нічого цього людського немає. Є режим, вага, розтяжки, дієти, дати чемпіонатів, першостей, турнірів. Щодень. Без відриву на котиків, подруг і Instagram. Яка школа, які хлопчики?! Ви що – з потрійного акселя впали?
П'єдестали? Так, ці будуть. Вже й були достоту височенькі. Але чи варті вони загубленого дитинства, юності і університетів? Та то вже таке, і ми не безгрішні – ще недавно виспівували, що кожен самотужки обирає собі і жіночку, і попика, й дорогу.
Повірите, що не хвалимося байдужістю до зимового Пекіна? Що не дивилися відкриття ковідної Олімпіади і точно проігноруємо її закриття? От повірте – ніяким боком нас не чіпляє те, що якийсь китайський ковзаняр-парубок на півкорпуса обігнав парубка корейського, що обоє українських саночників повилітали із санчат на етапі попередніх заїздів, а німецький бобслеїст Франческо Фрідрих відмовився від китайського мёяса, буцімто нашпигованого стероїдами.
І з оцими «новинами» познайомилися щойно, принагідно до творення посту про трагедію фігурної дівчинки. Але з розумінням ставимося до поведеної на акселях-сальховах і потрійних лутц-тулупах решти людства, котра трагедією чомусь вважає перемогу хокейної збірної Німеччини над хокеїстами Сі Цзі Піня, а не окупацію українського Криму росіянами.
До горопашної Каміли. Без допінгу сьогодні ніяких рекордів не встановлюють, просто рекордсменів не усіх вдається виловити. Цьому геніальному фігуристому дівчаткові не пофартило. Буває.
Кличемо подивуватися іншому – реакції росіян на печальку з Валієвою. До слова, коли вже «О, спорт! Ти – мир!», і взялися організовувати змагання, то відрізняйте зрілу, у соку, дебелу атлетку-дівку і пубертатне дитя.
Серед версій допінгового скандалу, який знову поставив РФ на вуха і змусив «братів» забути про «бендерівців» – підкидання таблетки у салат Камілі конкуруючою подругою, елементарна халатність приставленого лікаря (добре що хоч триметазидін, а не ціанистий калій), помста Мутка-Родченкова за провал сочинської програми державної допінгової підтримки фізкультури і спорту, провокація агресивного Заходу, операція НАТО спільно з віссю Лондон-Варшава-Київ.
Але складається враження, що сусіднє здуріле суспільство все більше схиляється до «очевидного» – один з керівників української спортивної делегації, прізвище якого вже відоме Інтерполу і Мар'яні Безуглій, член "Правого сектора" і однокласник Яроша, завербований ще у 2014 році Порошенком, підкупив опозиційно налаштованого до центральної влади і Комуністичної партії Китаю сантехніка-уйгура і, скориставшись моментом, коли дівчинка піддавала себе останнім тренувальним тортурам перед зірковим виступом, проник до її номеру в готелі і висипав упаковку подрібненого триметазидіну до правого черевика з ковзаном Валієвої.
Ще неповнолітня, але вже глибоко віруюча у славу російського спорту і нашКрим Каміла, цілуючи на щастя перед виходом на китайський олімпійський лід свій канадський спортивний реманент, вдихнула мікроскопічну дозу триметазидіну, цього українського різновиду «новічка», виготовленого в підпільній лабораторії на ПАТ «Сумихімпром» під орудою емісарів НАТО...
А наскрізь просякнутим ворожістю до всього святого, пов'язаного нетлінними скрепами з Алєксандром Нєвським, Іваном IV Моторошним і Колишнім Чоловіком Аліни Кабаєвої, продажним експертам ВАДА тільки дай...
* * *
Бункер під Спаською вежею, 11.02.2022, північ, селекторний зв'язок, Перший – Другому (зривається на крик):
- Да это не лезет уже ни в какие красные линии! Да они, наспех созданные раненым Лениным, что, совсем оборзели, не понимают – советс... древнерусский народ издеваться над невинной советс... российской спортсменкой, красавицей, восьмиклассницей никогда не позволит! Мамой клянусь! Сергей Кужугетович, немедленно вводите...
Другий – Першому:
- Олимпиада...
Перший – Другому (співає):
- Лежит милая в гробу... Я (видалена ненормативна лексика – авт.). Нравится – не нравится, терпи, моя красавица... Европа терпит? И Олимпиада ваша стерпит! Тем более, что наш Си тоже не намерен смешить свои искандеры…
(Солодкі асоціативні згадки Першого про юну і гнучку фігуристку К-єву несподівано перериваються. Чути, як в бункері під номером 2 десь в горах Алтаю спрацювала гідравліка герметичних дверей, пролунав постріл, щось важко гепнуло на паркет і задзвеніло нагородами).
Не Другий – Першому:
- Я – Ярош… (видалена ненормативна лексика – авт.).