Комуністична диктатура на теренах континентального Китаю наслідує найгірші практики сталінізму, але при цьому бажана на Заході.
Причиною того є напозір демократичні реформи, здійснені ще за часів Деня Сяопіна, але вже остаточно згорнуті чинним володарем КНР товаришем Сі Цзіньпіном.
Характерні статистичні відомості нещодавно оприлюднили фахівці Світового банку (англ. World Bank), проаналізувавши китайський соціум, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
З'ясувалося, що у той час, як міський працівник у континентальному Китаї в середньому після досягнення пенсійного віку почне отримувати пенсію 2700 юанів на місяць, то сільський пенсіонер (яких нині понад 45% – прим. ред.) – у середньому всього 90 юанів.
Станом на тепер ситуація у КНР доволі подібна на ту, котра була за часів так званого "брєжнєвського застою" у СССР, особливо у РСФСР, коли у селян тільки-но стали з'являтися пенсії розміром 8-12 рублів на місяць (у містах було 70-90 рублів – прим. ред.).
Прикметно, що незалежно від статі та умов праці всі пенсіонери з колгоспів і радгоспів на пенсію виходили у 65 років, тоді як містяни – не пізніше 55 років для жінок і 60 років для чоловіків.
Тобто, розрив між містом і селом у Совєцькому Союзі у 1960-1970-х роках був більшим за китайські реалії 2020-х, однак, що тоді, що нині жителі глибинки de jure позбавлені паспортів і не можуть вільно пересуватися своєю країною.
Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що китайський парламент втретє переобрав Сі Цзіньпіна очільником КНР, "червоний дракон" воліє глобального протистояння.