або про шапіто на рингу
Битви за Київ завжди мали особливе значення для усього Старого Світу, це вам не розбірки Ельзасу з Лотарингією. Там мечами розмахували свої люди, практично родичі – хтось за золотоволоску Лорелею на скелі над Рейном, хтось за сливу на франко-тевтонській межі.
З Києвом важче, бо тут – рубікон. Тривалість і комфорт сидіння на Києві хоч садиста Боголюбського, хоч прибульця Льоні-Космоса однаково залежали від фази протікання цивілізаційного розлому. Адже, як колись за «матінкою городів руських» далі на схід стояли улуси непосидющих мешканців з розкосими очима і бандитськими замашками, так і наразі за поребриком метушливі зграї мавп з гранатами належать до того ж розкосого етносу. З тими ж звичками і бекграундом.
Авжеж, священнодійства столичних крутьків, котрі кожен день свого побутування рівняють з виходом риб на сушу, і вовтузіння провінційних мамаїв, матковських, капліних, іващенків тощо – речі непорівнянні.
На наших неполоханих теренах епохальними подіями є гуртове стягування/поставлення стягів з/на філію слави руської зброї; зрив засідання містобудівної комісії міськради через демарш опозиції, бо до полтавського її варіанту понапихували невпихуємого – «Слуг народу», «Рідного міста», «Свободи» і трохи «Європейської Солідарності»; вшанування Мамаєм своєю присутністю відкриття туристично-інформаційного кіоску; очікування завершення чотирирічної інтриги навколо прізвищ Усенка-Прядка-Коби-Юденка під «Газетною аркою».
Навіть масштаби подій за участю нардепа Киви у Києві і Полтаві несумірні – одна справа тихцем і нелегально увіковічити пам'ять діда-ветерана, інша – з фурором захистити дисертацію. Та й те, демонстративно чухатись на людях з перспективою поліпшити рейтинг можна лише в столиці, у Полтаві подібні жести пройшли б непоміченими. Чи й не диво – ніби ми міського дурачка не бачили. Кого тут здивують маніпуляції із зіппером (це змійка на матні, а не те, про що ви подумали)?
І ось історичні паралелі дали збій. Барикади зводять не проти зайд, а зайди. На столичну прю вийшла офісно-президентська рать з намірами уговкати нарешті непоступливого мера-боксера.
Обопільна неприязнь тліла між центрами впливу на столицю ще з тих пір, коли вже мер Кличко сприймав недолугі жарти ще блазня Зе на свою адресу за удари нижче пояса. До хуків і аперкотів справа так і не дійшла, але у клінчах постояли.
А сьогоднішня пря виходить, як і практично все у виконанні недолугостей, смішною. Нашої підготовки бракує для серйозної аналітики київських потоків від мафів і автостоянок, відкатів на мостах, ротації «смотрящих», шансів Віталія і Володимира на утирання носа Зе на наступних президентських виборах. Гугліть Цензор, Українську правду, Обозреватель.
Але навіть неозброєним оком видно переляк квартально-трускавецького десанту на Банкову від рейтингу Кличка! Переляканий пубертат, життя якого повністю залежить від соціології Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, дослідницької компанії «Active Group», Центру соціальних та маркетингових досліджень «Социс», Групи «Рейтинг» і Центру Разумкова, не вигадав нічого смішнішого, ніж нацькувати «космонавтів» Баканова на квартиру мера.
СБУ помилилося поверхом? Ловило «під Кличком» квартирантів-нафтотрейдерів? Шукало Чауса? Браслет Медведчука? Картини Порошенка?
Здавалося би, що нам чужі заморочки? Де Київ і де Кобищани? Та ні – у Києві маємо чимало друзів, тож чисто солідарно переймаємося їхніми проблемами. Побачити ще раз Верещук на мітлі над столицею того вартує.