Вбрання Ірини Степаненко на сесіях облради
Після 16 років розповсюдження преси на вул. Соборності, 27, (колишня Жовтнева), підприємцям і продавцям пригрозили розправою, якщо ті не приберуться геть, кажуть реалізатори, що всі ці роки пропрацювали в арці навпроти ЦУМу.
На доказ свої слів, продавці показують дозвільні документи, погоджені виконавчим комітетом управління з питань містобудування та архітектури полтавської міськради. Із року в рік комітет продовжував дозвіл на підприємницьку діяльність із реалізації друкованої продукції на займаній території 70, 63 кв.м.
На цій площі продавалися всі полтавські та більшість всеукраїнських видань, популярні журнали. Також це був майданчик для реалізації щомісячного друкованого видання «Останній Бастіон», який користується неабияким попитом у населення.
Щойно в підприємців наблизився термін закінчення дозволу на діяльність, депутатка облради Степаненко «попросила» продавців на вулицю. Як виявилося, в Ірини Вікторівни Степаненко вже готові й погоджені документи на підприємницьку діяльність на ім’я Віктора Вікторовича Степаненка (а як ви думали). Не обійшлося без «тісних» зв’язків депутатки з верхівкою полтавської міськради, яка навіть не дала змоги вже колишнім підприємцям попросити дозволу на продовження своєї діяльності.
Отримавши «дах» від міськради, Степаненко пішла в активний наступ, залучивши в якості рабсили поліцію і приватну охоронну контору «Титан». Тут слід згадати, що Ірина Вікторіна виконувала роль «смотрящої» від Арсена Авакова під час переатестації керівного складу нової поліції. Одразу спадає на думку жарт, що підкупити нову поліцію неможливо. Рівно в п’ять разів неможливіше, ніж раніше. Схоже, таки всі жарти творяться на реальних подіях.
Переатестовувати правоохоронців Степаненко допомагала «иліта» Полтавщини – чорні ріелтори на чолі з Юлією Плужник та Анною Лук’янчиковою. Дві останні відомі полтавцям після того, як віджали квартиру в психічнохворого чоловіка, ледь не вбивши того. «Останній Бастіон» порушив питання про об’єктивність такої атестації та її неправомірність. Про наслідки ми повідомимо читачів на своєму виданні.
Ранком цієї суботи, 5 серпня, реалізатори згідно з робочим графіком, прийшли на місце роботи (арка будинків на Соборності, 27). Вхід до арки був перегороджений решіткою з ціпами. Конструкцію вартували працівники поліції. На питання реалізаторів про особу, що перешкодила їхній роботі, повісивши ціпи, правоохоронці відповіли негативно. Іншої роботи, окрім як стерегти залізо, поліція, видно, не мала, жаліються продавці.
Рейдерському захопленню території передував візит пані Степаненко, яка оглядала майбутні володіння. Депутатка приїжджала на білому BMW одної з нових моделей, вартістю кількасот тисяч євро. Через кілька днів після цього до реалізаторів на тій самій автівці приїхав представник депутатки, який представився «строителем Юрой». Юрій не повідомив, що збирається будувати, тільки погрожував зламати інвентар, побити телефони й позбавити продавців здоров’я. Ще за кілька днів з’явився «Титан», поліція і заблокована арка.
В око впадає аналогія з «віджиманням» бізнесу у відомого полтавського лікаря Любицького, який розгорнула головлікарка І міської лікарні Ганна Борисівна Селькіна.
Захоплення за допомогою правоохоронців приміщень, території, бізнесу, інвентарю – типово для полтавських посадовців. Чиновники не гребують залучати на свій бік правоохоронців. Степаненко для цих цілей використала аваковських поліцаїв. Селькіна залучилася підтримкою органів – прокурором-лампочником Дігтярем і прокуроркою в сарафанчику Симоновою. Обидва служителі Закону набули горезвісної слави на всю країну після розголосу, який справі надало наше видання. Завдяки втручанню «Останнього Бастіону», суд позбавив Селькіну можливості нажитися на ортезах для дітей-інвалідів, які виготовляє компанія лікаря Любицького.
У справі Степаненко і майбутнього магазину чогось пікантного по Соборності, 27, крапку ставити зарано. Зрозуміло, що продаж правдивих джерел інформації муляє око посадовцям. Їм легше утримувати кілька псевдо-незалежних видань, які писатимуть під замовлення. Наприклад, про схвальну роботу депутатів облради, які «героїчно» перешкодили «Укргазвидобуванню» збільшити видобуток палива, щоб позбутися залежності від російського газу. Чи про «надшвидкісну» полтавську екстрену медичну допомогу, керівництво якої приховує реальну демографічну статистику. Або про «надефективний» ремонт полтавських доріг.
Такі кишенькові ЗМІ замовчали, що сьогодні вночі тітушки вчинили погром, побивши інвентар газетярів.
Дивом не дісталося працівникам, які прибули на місце події. Поліція також була під час інциденту. Правоохоронці спостерігали, як тітушки псували майно та нищили приватну власність.
Приклад Ірини Степаненко показовий. Замість того, щоб купити вільну земельну ділянку під будівництво деінде не в центрі за значно дешевшою ціною (Розсошенці, Щербані, Супрунівка зовсім порожні в цьому плані і потребують розвитку інфраструктури), вона готова вижити з займаного місця в історичному центрі десяток працівників і тисячі покупців.
Варто відзначити, що за архітектурними нормами, будувати в арці не дозволено. Заблокувавши арку під майбутній магазин, Степаненко перегородить єдиний під’їзд транспорту до кількох будинків і дитячого садка. У разі займання, пожежники не зможуть загасити полум’я, через що постраждати можуть тисячі людей та сотні дітей.
Видання спробувало взяти коментар у депутатки за її мобільним 095 902 48**, та Ірина Степаненко не взяла слухавку, згодом абонент був поза зоною досягнення.
Через публікацію звертаємо увагу посадовців, зокрема депутатський корпус міської та обласної рад, на виконання своєї роботи. Нагадуємо, що територіальна громада делегувала вам окремі, чітко визначені повноваження. Зокрема, дбати про належний рівень життя, а не позбавляти суспільство доступу до преси, ортезів, нормальної медицини, влаштовувати клоунаду тощо.
Через неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, які більшість чиновників отримали шляхом підкупу виборців, Полтаву (й Україну в цілому) полишила переважна більшість свідомих, розумних, прогресивних містян. Адекватній людині важко вижити в суспільстві люмпенів і маргіналів. Їм важко бути під головуванням міського очільника Олександра Мамая, який визнав себе клоуном виборця Масюка на одній із сесій міськради. Дві останні категорії (люмпени та маргінали), що залишилися в Полтаві, розподілили між собою обов’язки. Одні за подачку протягують до влади інших, які на виборах купують собі путівку до обкрадання міста.
Також ця історія наглядно демонструє, що псевдоатестацією поліції не вдалося подолати корупцію у її керівному складі. Як і у випадку зі швидкою, реформа виявилася «потьомкінською». Ініціативну й розумну молодь очолили старі й зашкарублі «мєнти» (це щоб не сказати аж надто грубо – «мусора»).
«Останній Бастіон» бере ситуацію на контроль, з метою убезпечити Полтаву від сутичок. Нічний візит тітушок із битами може викликати зворотну реакцію приватних підприємців. Останні доведені до відчаю через тотальну несправедливість і бездіяльність із боку правоохоронців, тому можуть піднятися на силовий протест.
Доки конфлікт не вийшов за рамки, є сподівання, що посадовці та підприємці знайдуть спільну мову, не дозволивши 70.63 кв.м. бути дорожчими за людське здоров’я. Принаймні, свідомі це розуміють і так.
Далі буде.
Гнап Нерушима