Прикро, але швидше за все, в Україні не буде жодного визнання помилок. Адже волею мудрого народу була обрана влада казнокрадів і блазнів.
Почитали тут із побратимами на дозвіллі законопроєкт Олександра Завітневича під №12095, прийнятий за основу. Військова служба для СЗЧшників під час дії воєнного стану... не зупиняється.
Тож по прибутті таких військовиків добровільно назад до частини — командир зобов'язаний за 72 години ухвалити рішення про продовження військової служби й забезпечення. Десь так ось...
Мова навіть не про армію, принципи, правила та традиції війська, а про державу і владу! Спочатку затягли із мобілізацією, погрози, посилення відповідальності (це все грудень 2022 року), а потім (себто зараз, жовтень 2024 року) — навіть не спроба домовитися, а улещування, прохання і всепрощення.
Це одразу дві неприємні ознаки. Пояснимо на пальцях для тих, хто не в темі:
Вже немає навіть ніякої потреби приховувати ані цифри втрат (які обґрунтовували «втаємниченням наших планів від росіян»), ані цифри цих самих СЗЧ чи дезертирів. Бо по-любому народ сам додумає, він же мудрий, еге ж?!
І, якщо вже ситуація дійшла до такого, — то, мабуть, навпаки існує потреба й у «шоковій терапії», і в прямій та чесній розмові з визнанням помилок, прой*бів, із роздачею усім по заслугах, хто довів до цього. І з таким же чесним оголошенням безрадісних перспектив.
Або-або... І да, при тих цифрах, що вже малюють в інтернеті не від влади — до 170 000 СЗЧшників — ніякі правоохоронні, слідчі, судові органи з цим не впораються; ні по закону, ні по справедливості, а буде чергова х*йня.
Власне там, де така масова х*йня наявна і квітне — недалеко і до масової громадської непокори, тож «план путіна» це вже не якась складна й розумна багатокроківочка, а під копірку, як і наш план: дочекатися розпаду від внутрішніх процесів та внутрішньої неспроможності. Поки ми мріємо про розвал РФ, Кремль розвалює Україну руками українців.