Коли критика стає злочином: липневе загострення влади.
Кожного липня у Зелі починає чухатися застарілий сталінізм: нестримне бажання посадити, розірвати, розтоптати та обісцяти всіх, хто ставить незручні питання про корупцію — про корупцію особисто Найвеличнішого.
Липень лише розпочався, але маємо вже три кричущі випадки тоталітаризму:
Минулого року, у липні, загострення сталінізму головного мозку призвело до спроби ліквідації незалежності НАБУ та САП. Внаслідок цього стався «Майдан на мінімалках», який назвали «Картонковим».
Я був там в усі ключові дні, з надією, що ось нарешті терпець українців урвався. Але ніт. Зелена банда сциконула і відкотилася. І «картонковий майдан» це чомусь задовольнило. Я був розчарований, адже головна проблема не була усунена. Це наче ґвалтівника відтягли в останній момент від побитої ним жінки. І відпустили. І потім він напав на іншу жінку. А потім — ще на багато інших.
А не треба було відпускати злочинця — хіба це не очевидно?
Відповідно, саме це і продовжує відбуватися з липневими нападами сталінізму у Зеленського: його не покарали ані за незаконне ув’язнення детективів НАБУ Магамедрасулова та Гусарова, ані за диктаторський закон 12414, ані за «Династію», ані за «Вову», який будував там собі палац. Що йому за це було?
Назар. Ірина. Христина. Уляна. Ярослав.
А значить — усе гут, усе прекрасно, можна продовжувати. Ось він і продовжує.
Хто далі? Луценко? Омелян? Ткач? Бобиренко? Повністю увесь склад «Бігус.інфо», «Слідства.Інфо», «Громадського», УП? Усіх — у тюрму, усіх — під санкції?
Та запросто. Бо ж їм нічого за це не буде — то навіщо себе стримувати?
Коли пересаджають «вищу лігу» — почнуть займатися і такими, як я.
А потім — усіма іншими, хто має нахабство критикувати владу на будь-якому рівні. Бо ж влада — вона від бога, твоя справа, смерде, — мовчати і коритися, кивати і виконувати, сидіти і не 3,14здіти. І перетворимося ми на копію Запорєбріка.
Єдине, чого я не розумію, — чому в цій ситуації мовчать наші «західні партнери»?
Адже відбувається люте свавілля, повна відсутність правосуддя, демонстративно обісцяні принципи демократії й прав людини — хіба це не очевидно?
Чому Зельцу не дадуть по щам на тому ж саміті НАТО? Навіщо толерувати всі ці авторитарні методи боротьби з власним народом? Чому керівники демократичних країн не вживають термінових заходів проти перетворення України на маленьку копію росії? Чому від Зеленського не вимагають негайно припинити &уйню?
Воно ж хоча й нахабне — але сцикливе, і доказ тому — відкат закону 12414 у липні 2025 року. Якщо воно розуміє реальність загрози — одразу вмикає задню. То чому Захід мовчить і не хоче захистити народ України від царка, який утратив адекватність?
Нельсон Мандела просидів у тюрмі 27 років — за свою боротьбу за права людини. Але зрештою все одно став президентом своєї країни.
Тупі зе-більшовики просто не здатні зрозуміти просту річ: явно несправедливе переслідування політичних опонентів тільки додає популярності «жертвам режиму» і збільшує ненависть до свавільників.
Липень лише почався — а разом із ним і сезонне загострення ненависті Зе до свободи слова та критики себе, коханого.
Тому чекаємо на нові репресії. І на чергову реакцію суспільства.
Але дуже сподіваюся — цього разу вже повноцінну, а не «напівтрішечки», як 31 липня 2025 року.
Бо непокаране зло завжди повертається.
Завжди.
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»