Епідемія, війна і віщування на глиняних табличках.
Воєначальники просять підкріплення, при дворі непокояться через хворобу дитини, віщуни шукають відповіді у поведінці птахів. Ці сюжети зберіг царський архів, знайдений у центральній Туреччині. Клинописні документи віком близько 3400 років дозволяють побачити, які звістки надходили до хетського правителя і як його оточення намагалося зрозуміти загрози.
Таблички знайшли на пам’ятці Каялипинар у провінції Сівас, де розташовувалося давнє місто Шамуха. Упродовж сезону 2026 року археологи виявили тут 131 клинописну табличку та їх фрагмент. Разом із минулорічними знахідками комплекс налічує 184 одиниці. Про результати розкопок 8 жовтня повідомило Міністерство культури й туризму Туреччини.
Шамуха була важливим адміністративним і релігійним осередком хетської держави. Місто неодноразово згадується у писемних джерелах і було пов’язане з культом Шаушки — богині кохання та війни. Знайдений архів дає можливість краще зрозуміти місце цього осередку в житті царства.
Великі зібрання хетських документів відомі насамперед із розкопок столиці — Хаттуси. Там виявили тисячі табличок із дипломатичним листуванням, договорами, релігійними й адміністративними текстами. Знахідки із Шамухи доповнюють цю картину свідченнями з іншого важливого центру держави.
Нововиявлені документи хетською та хуритською мовами відносять до правління царя Тудхалії II (1465 – 1440 ро). Серед них є листи, молитви, описи ритуалів і записи віщувань. За цим переліком поступово проступають окремі події: до царя зверталися по допомогу, повідомляли про небезпеку, намагалися з’ясувати, чого чекати далі.
Один із найвиразніших сюжетів пов’язаний із хворобою, яка супроводжувалася високою температурою. За попереднім прочитанням текстів, вона поширювалася між містами та вражала дітей. При дворі стежили за станом маленьких царевичів і царівен, а також дітей високопосадовців. Відповідь на питання про їхнє одужання шукали у віщуваннях.
У кількох записах ідеться про царівну, яка була ще немовлям. Документи повідомляють про її хворобу, а згодом — про смерть і поховальний ритуал.
Тут розповідь про царський двір набуває іншого масштабу. У центрі уваги опиняється одна дитина, за здоров’я якої непокоїлися й долю якої намагалися передбачити. За попереднім повідомленням можна простежити лише загальну послідовність подій. Докладніше прочитання табличок має показати, як пов’язані ці записи та що саме вони розповідають про хворобу й останні дні царівни.
Інша тривога звучить у листі воєначальників із західної Анатолії. Вони просили царя надіслати воїнів, коней і бойові колісниці. Без підкріплення, попереджали командири, війську загрожує знищення.
Це повідомлення цікаве і як свідчення військової небезпеки, і як спроба домогтися рішення. Командирам потрібно було переконати правителя, що допомога необхідна саме їм і саме тепер. Наскільки точно їхні слова передавали становище на місці, ще належить з’ясувати. Сам лист, однак, дозволяє досліджувати, як у хетській державі обґрунтовували запити на людей і спорядження.
Поряд із такими зверненнями зберігалися записи віщунів, які спостерігали за птахами. Вони фіксували свої маршрути, місця перебування та побачене. Поведінку птахів тлумачили як знаки, здатні допомогти зрозуміти майбутнє.
Ці записи дозволяють поглянути на віщування як на практику, що потребувала подорожей, спостережень і письмової фіксації результатів. Для дослідників тут важливі не лише самі передбачення, а й те, хто збирав відомості, як їх пояснювали та кому передавали. Разом із листами воєначальників такі тексти окреслюють середовище, у якому цар та його оточення оцінювали небезпеку й обирали подальші дії.
Оприлюднене повідомлення поки що дає перше уявлення про знахідки. Наукова публікація табличок із перекладами й коментарями дозволить уточнити їхній зміст і зв’язки між окремими документами. Важливо й те, скільки самостійних текстів удасться відновити: оскільки частина з них дійшла до нас в уламках.
Подальше вивчення архіву допоможе з’ясувати, чому ці документи опинилися разом у Шамусі. Хто отримував тут військові донесення, зберігав записи про царську родину та збирав результати віщувань? Відповіді дозволять точніше визначити роль міста у хетській державі — і зрозуміти, як далеко за межі столиці простягалося повсякденне життя царського двору.