Основоположник квантової фізики був не лише членом Прусської академії наук. 1924 року його прийняли до Наукового Товариства імені Шевченка.
На світлині, яку бачите вище, Макс Планк — міжнародно визнаний геній, світової слави фізик-теоретик і лауреат Нобелівської премії. Його наукові праці присвячені термодинаміці, теорії теплового випромінювання, квантовій теорії, спеціальній теорії відносності, оптиці.
Для українців важливим є те, що понад 100 років тому — 13.III.1924 — Макса Планка, уродженця німецького міста, Ґьоттінґен, було обрано у Львові дійсним (не почесним, що важливо) членом Наукового Товариства імені Шевченка. Причому, після обрання у дійсні члени, іноземний фізик особисто надіслав листа до столиці Галичини, в якому написав наступне:
«Я розцінюю це обрання до ваших лав, як особливу відзнаку і надалі з гордістю почуватимуся членом цієї поважної організації. Для мене це не просто чергова відзнака, але подиву гідне вшанування наукових досягнень».
Макс Планк запам'ятається всім нам не лише тим, що створив основи квантової фізики та здійснив безліч інших всесвітньо значущих відкриттів, але й тим, що разом із ще одним нобелівським лауреатом Альбертом Айнштайном (теж дійсним членом НТШ) прихильно ставився до українців. Він визнавав науковий доробок колег із Галичини.
Все своє свідоме доросле життя Планк критикував псевдометафізику, яка намагалася вивести неприпустимі докази існування Бога з квантової теорії. Науковець критикував абсолютизацію всіма церквами «релігійних символів» і «згубних догм», званих ним міфологічними твердженнями без доказів.