Для цього проститутки, фотографи, та педофіли з ВРУ впихнули Гольник на конкурс у ВРП.
Етична рада визначила кандидатів, яких допущено до наступного етапу добору до Вищої ради правосуддя за квотою ВРУ, не підтримала одного претендента та відклала ухвалення рішення ще щодо двох кандидатів.
Під час відкритого засідання 6 серпня Етична рада розглянула питання допуску кандидатів до наступного етапу добору на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України до співбесіди. Засідання транслювалося онлайн.
Порядок денний стосувався ухвалення процесуальних рішень за результатами попереднього вивчення матеріалів кандидатів. За результатами голосування Етична рада оголосила перелік кандидатів, яких допущено до етапу співбесіди. Загалом до етапу співбесіди пройшли 23 кандидата. Серед них:
Водночас щодо одного претендента – Шевчука Олексія Анатолійовича – ухвалено рішення про недопуск, а стосовно ще двох кандидатів – Кучерявенка Миколи Петровича та Савінової Наталії Андріївни – розгляд питання відкладено для додаткового опрацювання матеріалів.
Окремим рішенням Етична рада визначила членів-доповідачів, які здійснюватимуть підготовку матеріалів та оцінювання кандидатів під час майбутніх співбесід. Саме вони аналізуватимуть досьє кандидатів, готуватимуть запитання та представлятимуть результати попереднього вивчення матеріалів на засіданнях Етичної ради.
Наступним етапом добору стануть індивідуальні співбесіди з кандидатами. Під час них члени Етичної ради перевірятимуть відповідність претендентів критеріям професійної етики та доброчесності, визначеним Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами співбесід Етична рада ухвалить рішення про рекомендацію або нерекомендацію кандидатів для подальшого призначення до складу Вищої ради правосуддя.
Етична рада є спеціальним незалежним органом, створеним для перевірки відповідності кандидатів до Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Без позитивного висновку Етичної ради кандидат не може бути призначений членом ВРП.
Особливо показовою є ситуація з Ларисою Гольник, яка вже не вперше намагається потрапити до органів суддівського самоврядування.
У 2022 році Гольник також претендувала на посаду члена ВРП за квотою Верховної Ради. Тоді Етична рада ухвалила рішення №15, яким офіційно визнала її такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Участь Гольник у тому конкурсі була припинена.
Однією з підстав для сумнівів стала поведінка судді в соціальних мережах. Рішенням Другої дисциплінарної палати ВРП від 12 липня 2021 року №1515/2дп/15-21 встановлено, що висловлювання Гольник на адресу головного редактора «Останнього Бастіону» Геннадія Сікалова мали образливий характер, порочили його честь, гідність і ділову репутацію та виходили за межі допустимої поведінки судді. Водночас до дисциплінарної відповідальності її тоді не притягнули, оскільки палата нібито не встановила підриву авторитету правосуддя.
Окремою сторінкою біографії Гольник стала так звана гаражна справа. 29 травня 2018 року Київський районний суд Полтави у справі №554/4200/15-ц визнав недійсним договір купівлі-продажу металевого гаража, укладений чоловіком судді Ігорем Гавриленком із 85-річною сусідкою. Судово-психіатрична експертиза встановила, що жінка страждала на судинну деменцію та під час укладення договору не могла усвідомлювати значення своїх дій.
Апеляційний суд залишив це рішення без змін, а 4 лютого 2019 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження. Таким чином, рішення про недійсність договору набрало законної сили. Саме цю історію «Останній Бастіон» неодноразово описував у матеріалах про так звану «гаражну аферу». Водночас цивільне рішення про недійсність договору саме по собі не є обвинувальним вироком щодо Гольник або її чоловіка.
Ще один резонансний епізод стосується вироку в справі про злочини проти шестирічних дітей та виготовлення дитячої порнографії. У журналістському розслідуванні «Останнього Бастіону» порушувалося питання, чому Гольник застосувала статтю 69 КК України та призначила покарання нижче від установленої санкцією межі, а також виправдала обвинуваченого за частиною п’ятою статті 301 КК України.
Найсвіжіший скандал уже переріс у дисциплінарне провадження. 25 травня 2026 року Перша дисциплінарна палата ВРП ухвалою №987/1дп/15-26 відкрила справу щодо Гольник за скаргою Геннадія Сікалова. Йдеться про використання суддею службового доступу до рішення у справі №554/7674/23, яка розглядалася в закритому засіданні та не перебувала в її провадженні.
Як повідомляв «Останній Бастіон» із посиланням на висновок дисциплінарного інспектора Олексія Гури від 30 липня 2026 року, Гольник тричі переглядала закрите рішення за допомогою свого індивідуального логіна. Згодом відомості про особисте життя, місце проживання, виховання неповнолітньої дитини та персональні дані учасників справи були використані у спільній дисциплінарній скарзі Гольник та її чоловіка.
Інспектор дійшов висновку про наявність у її діях двох умисних дисциплінарних проступків: розголошення відомостей, які охороняються законом, та поведінки, що порочить звання судді й підриває авторитет правосуддя. Попри це, він запропонував обмежитися доганою та позбавленням доплат лише на один місяць. Остаточного рішення дисциплінарної палати у справі станом на 6 серпня не оприлюднено.
Окремо ДБР розслідує походження закритої інформації із системи «Аркан» про перетин державного кордону Сікаловим та членами його родини. Кримінальне провадження №62026100110000042 зареєстроване за частиною другою статті 362 КК України. Наявність цього провадження не означає доведення вини конкретної особи, однак його обставини безпосередньо пов’язані з інформацією, використаною у спільній скарзі Гольник і Гавриленка.
У публікаціях «Останнього Бастіону» також неодноразово порушувалося питання про активність Гольник у Facebook: образливі дописи щодо військовослужбовців, поширення матеріалів заблокованого ресурсу kritika.news та авторів, пов’язаних із російським пропагандистським середовищем. Ці факти були предметом дисциплінарних скарг, однак значну частину з них ВРП повернула без розгляду по суті. Про діяльність Гольник у соцмережах писав, зокрема, колишній народний депутат Ігор Луценко.
Не менш показовою стала співбесіда Гольник у ВККС 30 червня 2026 року під час конкурсу до Харківського апеляційного суду. Як звертав увагу «Останній Бастіон», кандидатка мала труднощі з відповідями на запитання щодо оцінювання допустимості доказів слідчим суддею, підстав закриття апеляційного провадження та розгляду справ без виклику сторін.
Раніше «Останній Бастіон» також повідомляв, що Роман Маселко представляв інтереси Гольник як адвокат і тривалий час публічно підтримував її. Згодом сам Маселко був обраний членом ВРП за парламентською квотою. Тепер Гольник знову претендує на місце в цьому ж органі.
Отже, під час майбутньої співбесіди Етичній раді доведеться пояснити, що змінилося з 2022 року, коли Гольник офіційно визнали такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Особливо з огляду на те, що відтоді перелік скандалів навколо судді не зменшився, а поповнився новою дисциплінарною справою.