Українські захисники міцно тримають фронт, воюють за те, щоб кожен із нас жив повноцінно прямо зараз. Пам'ятайте про це.
На чому ґрунтується моя особиста віра в перемогу? Певно, слід підійти до відповіді здалеку.
Україна за довгий період вперше перестала відчувати себе жертвою. Українські солдати, які з джавелінами, стінґерами та енлавами воюють з нібито найкращими у світі літаками, танками та іншою технікою, досягають перемоги.
Вони зламали стереотип, що Україна завжди була жертвою, яку розпинали, нищили, катували тощо. Ми – переможці, і це дуже важливо.
Тепер нам треба ще один крок зробити: подолати стару українську звичку до солом'яного вогню, коли всі загоряються, але ненадовго. Так було під час Хмельниччини, УНР та ще багато разів.
Я дуже хочу, щоб вона була коротшою. Але прошу – не вірте в якусь одноразову битву, яка принесе Перемогу.
Той, хто сьогодні купуватиме зимову форму, зимові колеса, зимове масло – той виграє цю війну. Україна буде сильнішою, коли перестане чекати тижня, коли все закінчиться.
І ще одне: скажу як людина, кота сидить в окопі. Живіть у цей момент, не відкладаючи життя і щастя на завтра.
Так, ми у війні, але це не означає, що жителі України мають відкласти життя на потім, на після перемоги. Солдати воюють за те, щоб українці жили повноцінно зараз.