Безрукову залишають без крісла керівника «Агенції неспроможності».
Як я писав раніше, Умеров не пробачив замовної статті УП Ситника/Безрукової проти нього.
Його відповідь була прогнозованою.
Зібрав статистику, побачив що із закупівлями зброї реальна ср@ка і дав інтервʼю Кошкіній, де висловив невдоволення роботи «Агенцією оборонних закупівель» (АОЗ), яку поки що очолює Безрукова із заступником-корупціонером Ситником та видав новину про обʼєднання АОЗ та ДОТ, яке очолює Жумаділов.
Зграя переляканих майбутніх безробітних з АОЗ та їхніх алкоголіків-наркоманів-симпатиків вся антикорупційна спільнота одразу почали вити у ФБ, що над Безруковою готується розправа.
Безрукова теж виявила неабияку активність у соцмережах і навіть опублікувала дві якісь інфо картинки зі стовпчиками, які начебто показують її ефективність.
Я їх уважно подивився і впевнено заявляю: картинки - це просто собі кольорові стовпчики абсолютно без будь-якого сенсового навантаження. Там немає жодної одиниці виміру, лише якісь відсотки. Це — чистої води — художня майстерність.
Саме тому Безрукова їх і намалювала — виглядає ефектно, а якщо запитають про деталі - державна таємниця, не скажу, не можу. Хоча, для людей зі сфери, в цих стовпчиках і публікації Безрукової до них, викрилась страшна істина — Марина Безрукова не розбирається у ринку озброєнь від слова «абсолютно».
Що далі?
Безрукова йде шукати нову роботу. Із Ситником чи без - не знаю, але точно без службових автівок. Та її робота на новому місці буде недовгою. Її чекає підозра за дуже серйозними статтями. Умеров передав у відповідну службу інформацію про тотальний зрив контрактів на постачання озброєнь саме з вини АОЗ.
Спроба Безрукової спихнути все на попередника — Пікузо провалиться, той вже дав відповідні покази. У нього все чисто, він залишив діючі реальні контракти.
Вона - звичайний начальник тендерного відділу державної установи, не більше. Це ж підтвердив власник компанії-виробника дронів «Генерал Черешня» у своїй статті для УП під назвою «Агенція неспроможності».
Ситник — корупційне чмо, яке тільки звикло знімати всю зарплату в банкоматі під НАБУ і купувати на них, а жити, жерти та їздити у постійні закордонні відрядження — все «на шару»: або за державний кошт, або за кошт «друзів».
У чистому виграші від цієї метушні залишається лише одна особа, але я не буду називати його імʼя. Просто скажу, що в понеділок зранку він прокинувся у хорошому настрої в закордонному отелі, піде на халяльний сніданок та після цього напише смс своєму Старшому «Sabalar hayır, Рустем Енвер-огли! Можеш оголошувати найчесніший конкурс на керівника обʼєднаної Агенції. Я готовий!»